Представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Андрій Юсов 24 серпня заявив, що Сили оборони мають план деокупації Криму. Про те, що українські військові розробили комплексну стратегію для повернення тимчасово окупованого росіянами Криму, про що нещодавно заявив головнокомандувач Олександр Сирський. Західні медіа активно аналізують досягнення Збройних Сил України на півострові цього літа, підкреслюючи потенційні успіхи в майбутньому. «Флот 2017» намагався розібратися чи можлива деокупація Криму в умовах війни з росією.
Тягар для Росії
Обговорення про повернення Криму під контроль України тривають з моменту його окупації, але з початком повномасштабної війни між росією та Україною ці дискусії стали більш конкретними. Розглядаються не лише дипломатичні, але й військові методи повернення півострова.
В інтерв’ю британському виданню The Guardian Олександр Сирський заявив, що повернення Криму є реалістичним завданням. Він зазначив, що це питання належить до категорії військових таємниць, але запевнив, що Україна зробить усе можливе для відновлення своїх кордонів, встановлених у 1991 році. Сирський також нагадав, що третина Чорноморського флоту росії була знищена, що змусило окупантів вивести залишки флоту з порту Севастополя через активні дії ЗСУ.
Західні медіа активно обговорюють успішні удари ЗСУ по військових об’єктах у Криму та аналізують можливі сценарії його деокупації. The Economist відзначає, що українські удари демонструють вразливість Криму, що перетворює його на «тягар» для росії через великі витрати на оборону. Особливу увагу видання приділяє можливості ізоляції півострова, що має на меті «задушити» його як важливий логістичний центр, примусивши російські війська відступити з півдня України.
Американське видання The Hill також розглядає перспективи повернення Криму під контроль України, зокрема після передачі американських винищувачів Україні. Видання зазначає, що для успішної деокупації півострова Україні необхідно нейтралізувати Чорноморський флот росії, забезпечити контроль над повітряним простором і знищити ключові російські об’єкти на півострові.
Тим часом ЗСУ продовжують здійснювати активні удари по стратегічних об’єктах у Криму. Минулого тижня українські військові знову спробували вразити так званий Кримський міст, запустивши ракети ATACMS, які, за заявами російського міноборони, нібито були збиті. Окрім ракетних атак, українські ВМС також використовують морські дрони та безпілотники.
Читайте також: Далекобійні та загрозливі: модернізовані ракети “Нептун” вже дістануть “кримський міст”
Проблеми з укриттями у Криму
Російська «адміністрація» Криму на фоні активності українських ударів останніми днями поспіхом намагається зміцнити оборону, встановлюючи залізобетонні укриття, проте їх ефективність викликає сумніви. Наприклад, у Севастополі встановлено лише 33 укриття з обіцяних 50 на тиждень, і мешканці міста вже скаржаться на їх неправильне використання. Приміром, безхатченки обмилували їх для ночівлі, хтось став використовувати як туалет, а десь торговці овочами та фруктами встановили свої прилавки, загородивши в них вхід.
Під час повітряних тривог виникають проблеми з доступом до укриттів. Наприклад, на площі Нахімова люди не змогли знайти собі місце в переповнених сховищах.
У Керчі, попри нещодавні ракетні атаки, сигнал тривоги досі не вмикається, що викликає шалене обурення серед місцевих жителів. Так звана «адміністрація» окупантів пояснює це тим, що сигнал подається лише у випадку воєнного стану, якого наразі немає в Криму, хоча в Севастополі сирени вмикаються незалежно від цього.
Посилення оборони узбережжя
Останнім часом росіяни незначно збільшили кількість фортифікаційних споруд на території Кримського півострова. На деяких пляжах з’явилися нові вогневі позиції. Такі заходи свідчать, що росіяни бояться десантних операцій з боку України. Telegram-канал «Кримський вітер» раніше опублікував відео з селища Миколаївка, де на пляжі видно нові оборонні позиції, а також знімки з інших прибережних зон Криму, таких як Учкуївка, Євпаторія, Кореїз та Привітне, де також з’явилися укріплення.
Більшість фортифікаційних споруд, зведених у Криму за останні півтора року, залишаються без суттєвих змін. Лінії окопів уздовж Північнокримського каналу та між селами вглиб півострова не зазнали значного оновлення. Не всі елементи цієї оборонної мережі активно використовуються, оскільки російські сили контролюють певні ділянки на півдні Херсонської та Запорізької областей. Проте, у разі необхідності, росіяни зможуть швидко відновити ці укріплення.
Нові окопи все ж з’являються, хоча їх кількість невелика. Наприклад, у Красноперекопському районі між селами Орловське та Новомиколаївка були помічені нові оборонні лінії, призначені для стримування можливого просування українських військ у глиб півострова. Найбільш укріпленими залишаються райони поблизу адміністративного кордону з Херсонською областю, зокрема в районі російського КПВВ «Армянськ» та Перекопського валу.
Російські сили продовжують зміцнювати оборону на кримському напрямку, розуміючи його стратегічну важливість. Крим залишається одним із найбільш ймовірних напрямків для початку операції зі звільнення окупованих територій, і росія готується до цього сценарію, посилюючи свої позиції.
Росіяни захищають міст через Керченську протоку
Одночасно, російська сторона вживає додаткових заходів для захисту незаконного Кримського моста від можливих атак морськими дронами, встановлюючи поблизу нього нові понтони та баржі, а також будуючи біля нього дивну споруду, яка нагадує сам міст.
Читайте також: Бояться ударів: як окупанти посилюють оборону “кримського мосту” – фото
За інформацією британської розвідки, друга лінія бонових загороджень, складена з невеликих барж, була встановлена на південній стороні мосту у травні 2024 року. Супутникові знімки підтверджують наявність восьми таких барж. Telegram-канал «Кримський вітер» також опублікував матеріали, що свідчать про встановлення 11 барж біля північно-західної частини мосту та початок монтажу біля південно-східної частини.
Оскільки в Керченській протоці є нестача кораблів та катерів, російські військові активно посилюють оборону мосту за допомогою літаків та гелікоптерів, залучаючи навіть рідкісні типи авіації.
Читайте також: Намагаються закрити дірки в обороні: окупанти перекидають засоби ППО до “кримського” мосту
Утім, наразі немає гострої потреби в ударах по Керченському мосту, оскільки супутникові знімки свідчать, що міст майже не використовується для транспортування військової техніки рф. Після атаки морськими дронами влітку 2023 року в одній з опор мосту з’явилася тріщина, що унеможливлює перевезення важких вантажів. Динаміка руху потягів через міст значно знизилася, і зараз ним користуються переважно для пасажирських перевезень та транспортування легких вантажів. Тому пріоритетними цілями для атак мають бути інші транспортні маршрути, а до питання знищення мосту можна повернутися пізніше. Щоразу під час атак Сил оборони України міст закривають, тож, якщо врахувати зростання кількості цих атак, — незаконна споруда окупантів більше простоює, ніж використовується.
За даними Американського Інституту вивчення війни (ISW), українські удари по російських військових та логістичних об’єктах змусили російські сили змінити свою дислокацію та транспортні маршрути. Росія почала перевозити пальне через Керченську протоку залізничним мостом і шукає альтернативні шляхи постачання своїх військ у Криму та на інших окупованих територіях України.
Представник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук припускає, що споруда, яку російські окупаційні сили зводять біля так званого Кримського мосту, може бути спробою часткового дублювання самого мосту. Проте він підкреслив, що це поки лише припущення. Зважаючи на те, що ця нова споруда не має такої міцності, як сам міст, а також на наближення сезону штормів і погіршення погодних умов у Керченській протоці, яке зазвичай настає з середини осені, виникає багато питань щодо реального призначення цього об’єкта.
Плетенчук також додав, що росіяни не можуть повноцінно використовувати Кримський міст через технічні проблеми після пошкоджень, що обмежує використання залізничної частини мосту. Крім того, через загрози повітряних ударів міст часто перекривається, що значно обмежує його функціонування. Він також звернув увагу, що контроль на мосту створює значні незручності для російських туристів, які незаконно відвідують Крим.
Плетенчук підкреслив, що українські військові продовжують роботу, спрямовану на знищення цього об’єкта, і з часом його існування буде припинено.
Оксана Бачай