Широке використання на фронті FPV-дронів призвело до пошуку дієвих засобів боротьби з ними. Варіантів лише два: радіоелектронне придушення та фізичне знищення за допомогою вогнепальної зброї. Зокрема, дробовиками. Насичення бойових порядків військ помповими рушницями відбувається й нашими, й росіянами. “Флот 2017” вирішив розібратися з усіма “плюсами” та “мінусами” такого варіанту боротьби з дронами-камікадзе.
Читайте також: Перші литовські FPV-дрони передадуть Україні у вересні
Перші спроби збивати FPV-дрони за допомогою автоматичної зброї типу автомата АК-74 виявились невдалими. Імовірність вдалого пострілу була дуже низькою, оскільки швидкість та маневреність невеликої повітряної цілі не дозволяла стрільцю швидко націлитися. Тому рішення використовувати дробовики було логічним, адже стрільба картеччю чи дробом була б ефективнішою, ніж поодинокими кулями.
Плюси такого рішення очевидні. Перш за все — це доступність такої зброї на цивільному ринку. Західні зразки достатньо дорогі, але є, наприклад, дешеві турецькі аналоги легендарного американського дробовика Бенеллі М4 (знаходиться на озброєнні морської піхоти США). Всі запчастини та аксесуари до оригінального Бенеллі підходять й для цих клонів.
Спочатку на фронті з’явились волонтерські “стволи”, які доволі швидко довели свою ефективність й до закупівлі приєднались офіційні державні структури. З квітня 2024 року було закуплено принаймні десять тисяч рушниць виробництва компанії Hatsan. Судячи з репортажів офіційних армійських медіа — це модель Hatsan Escort.
Проте є певні мінуси. Передусім, дробовик важчий за той же автомат Калашнікова. В умовах війни це доволі суттєва проблема, бо “мисливець за дронами”, окрім особистої зброї та амуніції, має нести ще й дробовик мінімум зі 100 набоями.
Крім того, для ефективного використання дробовика потрібна спеціальна стрілецька підготовка. Стрілець, який намагається влучити у рухому ціль, повинен передбачати її подальший рух. Тобто стріляти саме туди, де буде ціль, а не туди, де вона вже є. От чому довірити дробовик непідготовленому солдату — це рецепт невдачі.
Найближчим аналогом FPV-дрона за швидкістю та розміром буде, очевидно, птах. А для полювання на них використовують кулі розміром 3-6 мм, які можуть бути виготовлені з м’якого свинцю (традиційні) або більш твердих металів, таких як вісмут та вольфрам. Чим твердіший метал, тим краще він проникає крізь пір’я. Тож пробиття корпусу з карбону або пропелерів з термопластику для такого боєприпасу не буде великою проблемою.
Тому прекрасним тренувальним майданчиком для підготовки стрільців можуть стати полігони для стендової стрільби. Ті ж тарілки, за допомогою яких мисливці навчаються збивати птахів, що злітають, можуть розвивати швидкість до 88 км/год. Це швидше, ніж маневруючий FPV-безпілотник й майже так само швидко, як FPV-дрон, який летить по прямій лінії. Також слід відпрацьовувати стрільбу й по “навчальним” FPV-дронам, який йде або на самого стрільця, або на іншу ціль.
Водночас не потрібно сприймати присутність підготовленого стрільця з дробовиком як панацею від ударів ворожих дронів. Його перебування в кузові армійського пікапа збільшує шанси на захист від БПЛА, але кут атаки та швидкість безпілотника можуть бути такими, що стрілець нічого не зможе вдіяти.
Росіяни теж почали використовувати дробовики на фронті. Найбільш розповсюдженим є “Вепрь-12”, який ще не закуповується централізовано, але привозиться волонтерами. Тільки влітку 2024 року міністерство оборони рф дало дозвіл на постачання до військ зразків зброї мисливського призначення. Тепер на фронт масово передається мисливська зброя, яка вилучена правоохоронцями з кримінального обігу.
Є у росіян і розробки спеціальних боєприпасів для боротьби з FPV-дронами. Так, компанія “Техкрім” запустила у виробництво патрони проти дронів 12/70 “Перехоплення”, призначені для використання у гладкоствольній вогнепальній зброї. Вони споряджені так званою зв’язаною картеччю, коли кевларовою ниткою з’єднуються кілька свинцевих трикутників. По суті це саморобна зв’язана картеч, яка використовувалась мисливцями-промисловиками, а нині перейшла до стадії промислового виробництва.
За даними виробника, ці патрони мають хорошу ефективність на дальності стрільби до 100 метрів. Картечний заряд розкривається на відстані 15-20 метрів від зрізу ствола, досягаючи максимального діаметра 1 метр, що гарантує ураження FPV-дрону.
Збільшення кількості FPV-дронів рано чи пізно призведе й до збільшення кількості дробовиків на озброєнні армій. Тому вже зараз військовому керівництву потрібно напрацювати модель впровадження у розклад бойових підрозділів такої штатної одиниці, як “мисливець за дронами”.
Михайло Жирохов