Історик та археолог Евеліна Кравченко констатує, що після анексії Криму більшість світових науковців вважають розкопки на окупованій території токсичними. Про це вона розповіла у програмі «Голос Криму» ведучому Сергієві Мокренюку.
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко пояснює, що росіяни і раніше досліджували кримські об’єкти. Після окупації ситуація змінилася.
«Я працювала в міжнародному проекті. Здійснювали археологічні розкопки. Подібних проектів на території Кримського півострову було дуже багато: були американські, польські, інших країні, зокрема і російські – всі вони проходили спільно з Україною. І це прекрасно, адже наука власне і розвивається у міжнародному співробітництві. На цьому виросли покоління кримських науковців, вони сформувалися як хороші вчені світового рівня. Після анексії усі міжнародні проекти припинилися. Лишилися одиничні проекти російські, вони працювали до цього і продовжують зараз. Хоча багато проектів російських пішли з Криму після анексії, вони не захотіли зв’язуватися з цією, м’яко кажучи, аферою», – розповіла Кравченко.
Водночас з’явилося чимало нових російських проектів, які до цього не мали нічого спільного з кримською археологією. За словами науковця, це проекти не завжди наукові, а скоріше досить далекі від науки.
«Це або проекти, що зав’язані на будівництві – приміром, «траси Таврида», Керченським мостом. Або проекти пов’язані з російською ідеологією. Тобто це російське православ’я, в основному це базується на Херсонесі. Проекти пов’язані зі створенням нового контенту для генуезьких фортець Криму як частини великого проекту на Середземному і Чорному морях по дослідженню генуезьких фортець. Принаймні так це позиціонують росіяни і намагаються якимось чином це зв’язати з проектами італійців. Проекти пов’язані з дослідженням Золотої орди, який росіяни зараз зав’язали на Татарстан, зокрема на Академію наук Татарстану – це проекти ідеологічні. Звичайно під них підтягується і науковий контент», – каже Кравченко.
За словами археолога, зараз у Криму є ряд об’єктів, які внесені в переліки пам’яток. Також є об’єкти, знайдені археологами, які не внесені в ці переліки, а існують тільки в звітах.
« Для 80-90 років це було нормальне явище, бо не було можливості публікувати – не було коштів. Відповідно всі ці пам’ятки лягли в звіти мертвим вантажем, і тільки з часом, з появою фінансування почали поступово вводити ці пам’ятки в науковий обіг», – розповіла науковець
Зараз таким станом речей активно користуються росіяни. Україна кваліфікує дії російських археологів на окупованому півострові, як загрозу національній безпеці держави. Наразі Україною введені санкції до 23 фізичних та 28 юридичних осіб.
«Реакція на санкції, звичайно, є. Я б розділила її на дві категорії. Перша – офіційна – це коли керівники цих інституцій на камеру говорять про те, що це для них ніякого значення не має. Друга – реальна реакція, яка відбувається після запровадження цих санкцій, люди тікають звідти, бо вони не хочуть бути задіяні у подібних процесах. Вони не хочуть, щоб їх прізвища фігурували у судових справах, тим більше міжнародних, щоб їх прізвища фігурували в пресі в негативному світлі. Тим більше ми намагаємося цю інформацію поширювати і на захід. Це дуже важливо, щоб інформація ця була відома не лише в Україні, а й за її межами», – каже Евеліна Кравченко.
За її словами міжнародна спільнота не готова працювати на окупованому півострові. Такі розкопки на міжнародному рівні вважають токсичними.
«Навіть самі росіяни дуже бояться. Всі росіяни, які працюють в міжнародних грантах ще у 2014 році відмовилися працювати в Криму і, навіть, туди просто приїздити», – розповіла археолог.
Як повідомлялось раніше, так званий «глава» Криму Сергій Аксьонов провів зустріч з президентом «Фонду розвитку російсько-французьких історичних ініціатив» П’єром Малиновським. Сторони обговорили питання незаконних розкопок на території Криму і перепоховання останків французьких солдатів, які загинули під час Кримської війни. Про це повідомляє прес-служба керівника окупаційного режиму Криму.
Також, так звана «патріарша рада з культури» за фінансової підтримки фонду «Моя історія» ініціювала розкопки на території севастопольського музею-заповідника «Херсонес Таврійський» в окупованому Севастополі.