В акваторії Севастополя відбулася чергова атака на кораблі окупаційного флоту РФ. Цього разу під ударом опинилися патрульний корабель «Павло Державін» та ракетоносій типу «Буян-М», а також буксир, який прибув їм на допомогу. За попередніми даними, операцію провели СБУ та ЗСУ. Деталі поки не розголошуються, але відомо, що кораблі чф рф атакували експериментальним озброєнням, розробленим в Україні. За останні місяці російські кораблі в Севастополі все частіше опинялися під ударами українських ракет та морських дронів. Це змушує російське командування перекидати частину кораблів в Азовське море або на базу в Новоросійськ, що ускладнює росіянам логістику. Наскільки це сковує можливості окупантів та як впливає на загальну ситуацію в Криму, читайте у матеріалі “Флоту 2017”.
Читайте також: Асиметрія війни: як Україна бореться із російським флотом
Атака на севастопольському рейді 13 жовтня відбулася за допомогою дронів “Морський малюк” з експериментальним озброєнням. “Атака на ракетоносій «Буян» та підрив «Державина» – справа Служби безпеки спільно з ВМС України”, – пояснив співрозмовник в СБУ.
Крім патрульного корабля «Павел Державин» та малого ракетного корабля типу «Буян-М», морськими дронами ВМСУ та СБУ було підбито також буксир чф рф «Профессор Николай Муру», який прийшов на допомогу пошкодженим кораблям.
Деталі операцій не розкривають. “Після першого підриву російські тральники та водолази так і не змогли виявити наше ноу-хау. Пощастило підводному човну “Алроса”, який поки що зумів втекти від наших розробок. Носій крилатих ракет “Буян” повторити “подвиг” “Алроси” не зміг, а тому був уражений на севастопольському рейді експериментальним озброєнням “Морських малюків”, – зазначив один з організаторів спецоперації.
За останні тижні операції Сил оборони України, ГУР, СБУ та партизанів на півострові (вибухи на залізниці, на станції Чистеньке біля Сімферополя) у певному сенсі стали “повсякденністю”. Українські сили висаджувалися на західному березі Криму, вступаючи в бій з окупаційними силами. Було знищено російські військові об’єкти на мисі Тарханкут, комплекси ППО, в тому числі С-400 “Тріумф”, системи РЛС, вдалося вичавити окупантів із “вишок Бойка” на Чорному морі, що відкрило шлях для подальших операцій.
Зокрема 14 вересня українські сили атакували два російські патрульні кораблі проєкту 22160 «Василь Биков» («Павел Державин» так само належить до проєкту 22160) у південно-західній частині Чорного моря, що призвело до їхніх пошкоджень. Також пошкоджень зазнав ракетний корабель «Самум». Для ударів по окупантах були залучені морські дрони.
За день до цього, 13 вересня, в Севастополі, внаслідок ракетної атаки було суттєво пошкоджено великий десантний корабель «Мінськ» й підводний човен «Ростов-на-Дону», які тепер не підлягають відновленню.
Під удар крилатих ракет 22 вересня потрапив штаб окупаційного флоту у Севастополі. Спочатку повідомлялося, що Сили оборони України, використовуючи британські ракети Storm Shadow, ліквідували 34 офіцери країни-агресора, в тому числі командувача чф рф адмірала Віктора Соколова, але пізніше інформація про його смерть не підтвердилася.
Читайте також: «Ростов на дні»: що показав ракетний удар по Севастополю
Як зазначають військові аналітики, такі спецоперації можуть вплинути на ударні можливості окупаційного флоту, а також на загальні настрої в Криму.
“Кораблі типу «Буян-М», серед іншого, здатні нести ракети “Калібр”. Пошкодження такого корабля — важлива новина для нас. На тлі ударів ЗСУ росіяни передислокують свої ракетоносії до Новоросійська, але вони все одно періодично заходять до Севастополя. Швидше за все саме там знаходяться склади з БК. База в Новоросійську за своїми технічними можливостями поступається Севастополю, але для росіян перекидання туди кораблів — це вимушений захід на тлі ударних можливостей ЗСУ, які зростають”, – каже “Флоту 2017” капітан першого рангу, заступник начальника штабу ВМС України (2004 та 2020 рік) Андрій Риженко.
За його словами, перекидання кораблів окупаційного флоту до Новоросійська, яке фіксується останніми днями, пов’язане не так із втечею чф рф, як зі спробами окупаційного командування розосередити наявні сили та засоби.
“Ми “дістаємо” окупантів навіть там, де вони особливо на нас не чекають, але й передчасної ейфорії не повинно бути. У них в Новоросійську, враховуючи кораблі забезпечення, знаходиться 25 кораблів, а в Севастополі з урахуванням усіх плавзасобів – 60. Так, це старі радянські кораблі, але все ж таки їх варто враховувати. Окремі кораблі базуються у Керчі, Феодосії та Новоозерному на заході півострова. В Новоозерному їх озброїли ракетами “Москіт”, аби погрожувати торговельним кораблям”, – додав Андрій Риженко.
За його словами, для Сил оборони України тут пріоритетними є групи цілей: носії ракет “Калібр”, кораблі, які беруть участь у торговельній блокаді, а також десантні кораблі, якими росіяни доставляють поповнення на окуповані території.
“Сили оборони України продовжують методично знищувати військовий потенціал окупантів у Криму. За інформацією з відкритих джерел, аналітики нарахували близько 232 військових об’єкти окупантів на півострові, хоча насправді їх може бути близько 500, оскільки з 2014 року росіяни методично перетворювали Крим на одну велику військову базу Як наполягає екскомандувач силами НАТО в Європі Бен Ходжес, ЗСУ здатні у відносно короткі терміни звільнити Крим, але для цього нам необхідні F-16 для прикриття просування наших сил й ракети типу ATACMS для знищення “кримського мосту”, всієї критичної логістики, а також пунктів управління”, – каже “Флоту 2017” військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Владислав Селезньов.
Поки що Україна не має в розпорядженні літаків F-16 та балістичних ракет ATACMS, але, судячи з дій окупантів, вони побоюються, що ЗСУ можуть вийти на рубежі півострова, користуючись арсеналом й вже наявними засобами.
“Попри те, що ситуація на півдні Запорізької області залишається непростою й окупанти там безрезультатно намагаються контратакувати, російські військові аналітики виходять з того, що в найближчій перспективі бойові дії можуть перейти на територію Криму. Зовні це виражається в тому, що росіяни продовжують будувати фортифікаційні споруди на півночі півострова, а також на північному заході та заході (Чорноморський та Сакський райони). Зважаючи на таку активність, російське командування не відкидає проведення десантної операції з боку Сил оборони України”, – припустив Владислав Селезньов.
Щоправда, не зрозуміло, на який саме формат операції розраховують окупанти, оскільки український великий десантний корабель “Костянтин Ольшанський” перебуває під контролем окупантів ще з 2014 року, а середній десантний корабель “Юрій Олефіренко” навесні потрапив під обстріл ракет в Одесі, додав експерт.
Систематичні військові приготування, постійне перекидання військової техніки, агресивна реклама “контрактної служби” в окупаційній армії, а також брехливі заяви колаборантів про “успішну роботу ППО” на фоні щоденних вибухів впливають на настрої серед місцевих жителів.
Як повідомив український Центр національного спротиву, нещодавні результати закритих соцдосліджень демонструють різке збільшення антиросійських настроїв серед мешканців республіки. Внаслідок цього регіональний “глава” Сергій Аксьонов мав неприємну розмову із московським керівництвом.
Кримська “влада” спробувала виправдатися, надавши путінській адміністрації якийсь “аналітичний звіт”, у якому невдоволення Росією списано на економічні проблеми, вплив західних санкцій, які призвели до зростання цін на ліки та інші товари критичної необхідності.
Проте, на настрої кримчан тиснуть насамперед проблеми, породжені російською окупацією 2014 року, які були “посилені” відкритим вторгненням росії в Україну в лютому минулого року. Щоденні “прильоти”, вибухи на військових об’єктах окупантів, активність партизанів, військової розвідки України та СБУ, а також наближення лінії фронту до Перекопу змушують навіть закоренілих кримських ватників сумніватися у російській “могутності”.
“Гробів у Крим із фронту йде все більше. На людей тисне також суттєве зростання цін при заморожених зарплатах. «Республіка» перетворилася на один великий госпіталь для поранених окупантів. Для кримчан немає ані ліків, ані місць у лікарнях. Постійні аварії за участю російської військової техніки, а також “прильоти” та вибухи нагадують, що лінія фронту з кожним днем дедалі ближче. Ніхто не хоче вмирати за росію та путіна”, – резюмувала у коментарі “Флоту 2017” кримський політолог Євгенія Горюнова.
Андрій Туз