24 лютого, Президент України Володимир Зеленський підписав угоду про гарантії безпеки з Італією. Це сталося під час візиту Джорджії Мелоні, прем’єр-міністра Італії, до Києва з нагоди другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Цей документ є базою для тривалого безпекового партнерства між Україною та Італією.

Документ опубліковано на сайті Президента України.

Преамбула

Україна та Італія, далі – “Учасники”, підтверджують своє засудження агресивної війни Росії, яка триває, та є явним порушенням Статуту ООН.

Італія підтверджує свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік, включно з територіальним морем, та її невід’ємного права на самооборону від російської агресії відповідно до статті 51 Статуту ООН.

Учасники визнають, що Україна та вся Європа не будуть у безпеці, доки не буде встановлено справедливий мир, який поважає права України згідно з міжнародним правом та Статутом ООН.

У розвиток Спільної декларації країн “Групи семи”, підписаної у Вільнюсі 12 липня 2023 року, Італія разом із партнерами надаватиме сприяння в питанні безпекових зобов’язань для України, що допоможе Україні захистити себе, протидіяти спробам дестабілізації та стримувати акти агресії в майбутньому, включно із зусиллями з розвитку Сил безпеки та оборони України, відбудови її національної економіки та захисту її громадян.

Італія підтримує ініціативу України щодо всеосяжного, справедливого та довготривалого миру, який буде заснований на суверенітеті та територіальній цілісності України. Українська формула миру з 10 пунктів включає низку важливих цілей, над багатьма з яких Італія вже працює, включно з питанням продовольчої та енергетичної безпеки. Італія готова співпрацювати з Україною задля забезпечення якнайширшої міжнародної участі в реалізації Української формули миру.

Учасники нагадують, що Україна продовжуватиме реалізацію амбітної програми реформ і що Італія віддана підтримці реформаторських зусиль України. Це має важливе значення для її європейських прагнень та прагнень до НАТО.

Оборона, безпека, відновлення, реформування в контексті європейських та євроатлантичних прагнень України є взаємопідсилювальними. 

Таким чином, Італія та Україна спільно вирішили зміцнити їхнє співробітництво у сфері безпеки шляхом виконання таких двосторонніх довгострокових зобов’язань та заходів.

Частина I. Безпека та військова допомога

Стаття 1. Оборонне та військове співробітництво

1. Учасники нагадують про невід’ємне право держав на індивідуальну та колективну самооборону та про незаконність усіх спроб змінити кордони силою. Сили безпеки та оборони України захищають не лише державний суверенітет, незалежність та свою територію, а й Статут ООН, наші спільні цінності та основоположні принципи міжнародного права. Італія продовжуватиме підтримувати Україну в її зусиллях захистити себе стільки, скільки буде потрібно.

2. Політика Італії полягає в наданні допомоги Україні у збереженні її якісної оборони та військової переваги в умовах швидкої, невизначеної та складної регіональної політичної та безпекової трансформації.

3. Учасники працюватимуть разом та з іншими партнерами України, щоб забезпечити здатність Сил безпеки та оборони України повністю відновити територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також підвищити стійкість України, щоб це було достатньо для стримування та захисту від майбутніх нападів і примусу.

4. З цією метою Учасники співпрацюватимуть у створенні стійких сил, здатних захистити Україну зараз і стримати російську агресію в майбутньому. Італія підтримуватиме Україну в захисті її суверенітету в межах своїх засобів і можливостей, відповідно до національного законодавства та конституційних вимог, а також надаватиме Україні своєчасну безпекову допомогу, сучасне військове обладнання (включно з військовою медичною підтримкою) та зброю на суші, в повітрі та на морі, в космічному та кіберпросторі, першочергово, але не обмежуючись цим, протиповітряну оборону, артилерію, засоби далекобійного ураження, бронетехніку, засоби розмінування, засоби розвідки, безпілотні системи, інженерні засоби, інформаційні технології, засоби радіоелектронної боротьби, військово-повітряні та морські можливості та інші ключові можливості відповідно до поточних і майбутніх обставин.

5. Від початку війни Італія всебічно підтримує Україну, надаючи допомогу в різних секторах. Серед них виділено 110 млн євро на бюджетну підтримку, 200 млн євро на пільгові кредити, 100 млн євро на гуманітарну допомогу, 820 млн євро на підтримку українських біженців в Італії, приблизно 400 млн євро на макрофінансову підтримку, 213 млн євро на підтримку розвитку, 200 млн євро на підтримку енергетичної стійкості України. Італія зробила значний внесок в Україну і продовжуватиме задовольняти найбільш нагальні та невідкладні потреби України для зміцнення її безпекових можливостей.

6. Італія надала Україні 8 пакетів військової допомоги у 2022 та 2023 роках і має намір зберегти той самий рівень додаткової військової підтримки у 2024 році, який буде детально визначено шляхом консультацій між Учасниками та з урахуванням поточних потреб України. У зв’язку з цим Італія вже продовжила на весь 2024 рік дію відповідного законодавства, яке дозволяє подальшу військову підтримку.

7. Італія продовжуватиме надавати свою допомогу Україні протягом десятирічного строку дії цієї Угоди.

Стаття 2. Майбутні збройні спроможності України

1. Італія має намір бути частиною міжнародних зусиль як на  двосторонньому рівні, так і з партнерами (наприклад, у рамках «Групи семи», ЄС та в межах євроатлантичної інтеграції, зокрема шляхом участі в коаліціях можливостей у межах Контактної групи з питань оборони України) з метою підтримки Сил оборони України та інших безпекових компонентів у її зусиллях з модернізації. У цьому зв’язку італійська оборонно-промислова база також готова взаємодіяти з українською промисловістю, щоб підтримати її у відновленні або консолідації вітчизняних виробництв обладнання, матеріалів і боєприпасів.

2. Італія підтримуватиме розвиток Сил безпеки та оборони України, включно з, але не обмежуючись,  проєктуванням майбутніх Збройних сил, перехід до концепцій та операційних процедур НАТО, навчання командування та персоналу, спільні навчання та покращену сумісність і можливість взаємодії із союзниками по НАТО.

Стаття 3.  Співробітництво у сфері оборонної промисловості

1. Оборонні промисловості Учасників посилюватимуть своє співробітництво в межах своїх відповідних законів та відповідно до існуючої бази двосторонніх угод. Зокрема, Італія підтримує італійські компанії в їхніх зусиллях співпрацювати з Україною через ініціативу “Український оборонно-промисловий договір” (Ukrainian Defence Industry Compact), зокрема  з урахуванням передачі технологій, партнерств, створення спільних підприємств та інвестиційних можливостей.

2. Італія співпрацюватиме зі своєю оборонною промисловістю та Україною з метою сприяння розвитку оборонно-промислової бази України, розроблення дорожньої карти стратегічного співробітництва у сфері оборонної промисловості та визначення можливостей для більш тісного партнерства та співпраці у сфері оборонної промисловості. Італія співпрацюватиме з Україною для визначення найбільш ефективних галузей здійснення інвестицій, посилення зусиль зі зменшення існуючих бар’єрів для співпраці, заохочення та підтримки своєї оборонної промисловості для інвестування, зокрема вивчаючи можливості для спільного виробництва.

Учасники сприятимуть інтеграції української промисловості до Європейської оборонної технологічної та промислової промислово-технологічної бази (EDTIB), одночасно використовуючи ініціативи ЄС, де це є доцільним.

3. Італія співпрацюватиме з Україною для усунення існуючих обмежень у ланцюзі постачання оборонних матеріалів, які перешкоджають розвитку виробничих потужностей та спроможності України щодо основних або пріоритетних озброєнь та боєприпасів.

4. Учасники працюватимуть над визначенням джерел фінансування, необхідних для розвитку оборонно-промислової бази України та заохочення інвестицій у нові об’єкти. Італія надасть фінансову допомогу та підтримку для розвитку оборонної промисловості України.

5. Учасники сприятимуть обміну інформацією щодо своїх відповідних досліджень і розробок, пов’язаних з обороною, з метою реалізації спільних проєктів і програм для розробки нових оборонних рішень. З цією метою Італія заохочуватиме свою оборонну промисловість співпрацювати з Україною для підтримки локального ремонту та обслуговування оборонних систем, забезпечуючи захист переданих технологій і прав інтелектуальної власності.

6. Італія підтримуватиме зусилля України, де це можливо, щодо інтеграції її оборонної промисловості до структур оборони та безпеки НАТО та ЄС.

Стаття 4. Тренування та навчання

1. Італія продовжуватиме робити свій внесок до Місії ЄС з надання військової допомоги (EUMAM) в Україні шляхом проведення підготовки військових та навчальних модулів, за необхідності. Водночас Збройні сили Італії проводитимуть спеціальні та спеціалізовані навчання на двосторонній основі у тісній координації з EUMAM в Україні та Групою сприяння безпеці України (SAG-U). Щойно дозволить ситуація, на запит партнера Збройні сили Італії розглянуть можливість проведення спільних навчань в Італії та в Україні, щоб краще підтримати процес стандартизації та взаємодії Сил оборони та безпеки України.

2. Італія також забезпечить навчання та підготовку інструкторів для правоохоронних органів, таких як Національна гвардія України та Державна прикордонна служба України, а також продовжить матеріальну допомогу партнерським відомствам у правоохоронній сфері. Водночас Італія також надаватиме підтримку в медичній підготовці та протезуванні.

Стаття 5. Реформування сектору безпеки і оборони

1. Україна проводитиме оборонні реформи та модернізацію, у тому числі шляхом зміцнення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки та підвищення ефективності та прозорості безпекових та оборонних інституцій і промисловості України.

2. Італія продовжуватиме допомагати та надавати консультації з реформування та подальшого розвитку майбутніх Збройних сил України як на двосторонньому рівні, так і з партнерами (в рамках ЄС та євроатлантичного партнерства, зокрема шляхом внесків до Консультативної місії ЄС (КМЄС) в Україні). Крім того, щойно дозволить безпекова ситуація, Італія має намір співпрацювати через спеціальні Плани військового співробітництва, спрямовані на підтримку військового розвитку України. Разом із цим Італія також має намір підтримувати професійний розвиток військовослужбовців Сил оборони України шляхом надання доступу до італійських військових навчальних закладів.

3. Італія консультуватиме та підтримуватиме роботу з оборонного управління та політики для підтримки Міністерства оборони України.

Стаття 6. Співробітництво у сфері безпеки

a. Взаємодія у сфері розвідки

Учасники посилюватимуть своє співробітництво у сфері розвідки та безпеки відповідно до існуючих рамок на основі двосторонніх угод

b. Співробітництво у сфері кібербезпеки

1. Учасники працюватимуть спільно для надання можливості Україні виявляти, стримувати та зривати будь-яку кіберагресію, кібершпигунство будь-якої ворожої країни, зокрема шляхом підвищення кіберстійкості та захисту критичної інфраструктури від кібератак, навчання персоналу у сфері кібербезпеки і надання міжнародної технічної допомоги Україні.

2. Учасники працюватимуть спільно для виявлення та запобігання безвідповідальному використанню кіберможливостей будь-якими державними та недержавними суб’єктами проти Учасників.. Учасники підтримуватимуть один одного шляхом обміну розвідданими  та досвідом у сферах кібербезпеки та передових комунікаційних технологій (включно з, але не обмежуючись, хмарними та квантовими обчисленнями, передовими мережевими технологіями, інтернет-застосунками, штучним інтелектом тощо), а також шляхом вжиття заходів із розбудови кіберпотенціалу для протидії цій загрозі.

c. Співробітництво щодо інформаційної безпеки

Учасники будуть:

• співпрацювати для покращення можливостей України протистояти загрозам інформаційній безпеці, російському або будь-якому іншому інформаційному маніпулюванню, зловмисній пропаганді та дезінформаційним кампаніям, які впливають на національну безпеку;
• сприяти розробці спільних освітніх і навчальних програм для фахівців з інформаційної безпеки та постійному обміну досвідом.

d. Співробітництво у сфері боротьби з небезпечною організованою злочинністю

Коли дозволятимуть безпекові умови, Учасники вживатимуть заходів щодо протидії діяльності небезпечної організованої злочинності (НОЗ), зокрема осіб та груп, які намагаються проникнути в українське суспільство, мають злочинний вплив в окремих регіонах, у тому числі на тимчасово окупованих, та активно використовуються як інструмент гібридної війни для протидії процесам відновлення та примирення в Україні.

Учасники визнають необхідність боротьби з незаконними фінансовими операціями, спрямованими на підрив суверенітету й територіальної цілісності України, а також її внутрішньої стабільності.

e. Інформаційна безпека

Будь-яка інформація, як секретна, так і несекретна, якою обмінюються згідно з цією Угодою, не повинна бути передана будь-якій третій особі (включно з третіми державами, міжнародними організаціями та національними органами, які не є основними одержувачами інформації, такі як судові органи під час судових проваджень) без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

Частина II. Економічне партнерство

Стаття 7. Економічна стабільність, стійкість і відновлення, сталий розвиток і реформи

Італія разом з міжнародними організаціями та партнерами зобов’язується брати участь у відновленні та відбудові України. Важливо закласти основу для амбітної та довгострокової співпраці, яка створить можливості та дасть українському народу змогу відновити свою країну. Залучення всіх відповідних партнерів, включно з приватними компаніями та міжнародними донорами, з метою забезпечення фінансової підтримки, інвестицій та необхідних знань є важливим для забезпечення процвітаючого майбутнього для України. У цьому зв’язку Італія прийматиме Конференцію з відновлення України у 2025 році.

а. Економічне співробітництво

На підставі Спільної декларації від 26 квітня 2023 року після завершення двосторонньої Конференції з відновлення України Італія та Україна зобов’язалися зміцнювати співробітництво між своїми компаніями для відновлення та відбудови України та висловили готовність працювати разом у рамках санкцій для забезпечення економічної стабільності та процвітання обох країн.

б. Енергетика та інша критична інфраструктура

1. Італія продовжуватиме надавати підтримку Україні у вирішенні нагальних гуманітарних потреб, спричинених російською агресивною війною, у швидкій відбудові зруйнованої критичної та соціальної інфраструктури, засобів до існування, а також у створенні найкращих умов для відбудови соціально-економічної структури країни.

2. Італія сприятиме розвитку можливостей захисту критичної інфраструктури України, в тому числі через координаційну групу з питань енергетики «Групи семи+», а також доступу українських спеціалістів до відповідних міжнародних програм. Італія залучатиме українських фахівців із досвідом забезпечення безпеки критичної інфраструктури для реалізації відповідних проєктів на своїй території та в країнах-партнерах. Учасники запустять спільні освітні та навчальні програми для спеціалістів із захисту критичної інфраструктури.

3. Італія співпрацюватиме з Україною для визначення джерел фінансування, включно з приватним сектором, розвитком захисту, стійкості та відновленням критичної інфраструктури в різних секторах, включно з енергетикою, транспортом, продовольством (сільським господарством), зв’язком, хімічною промисловістю, зброєю та виробництвом боєприпасів тощо.

4. Учасники мають намір надалі розширювати існуюче двостороннє співробітництво з метою посилення стійкості України щодо ризиків застосування ядерної, біологічної та хімічної зброї.

с. Відновлення, відбудова та сталий розвиток

1. Італія підтримуватиме раннє відновлення та відбудову, поєднуючи надзвичайні заходи з довгостроковими проєктами, зокрема в межах Міжвідомчої донорської координаційної платформи “Групи семи”. Враховуючи збитки, завдані російською агресивною війною, це передбачає надання короткострокової допомоги, швидке відновлення, відбудову та модернізацію, одночасно посилюючи міжнародну координацію та двостороннє співробітництво.

Учасники співпрацюватимуть з метою забезпечення провідної участі свого приватного сектору в процесі відновлення та відбудови України.

2. Італія продовжуватиме своє партнерство з містом Одеса та Одеською областю з метою надання підтримки, серед іншого фінансової, в її відбудові, стійкості та реформах.

d. Розмінування

1. Учасники продовжуватимуть спільно працювати над розмінуванням території України.

2. Італія у співпраці з іншими партнерами підтримуватиме Державну службу України з надзвичайних ситуацій у розробці та втіленні міжнародних стандартів розмінування в її діяльності.

3. Учасники визнають необхідність об’єднання зусиль, спрямованих на захист населення і територій України від негативних наслідків, включно зі шкодою навколишньому середовищу, завданою мінно-вибуховими залишками війни внаслідок російської збройної агресії, та пом’якшення руйнівних наслідків після її завершення.

е. Відшкодування за завдані російською агресією втрати, шкоду та збитки

1. Учасники повторно підтверджують, що з огляду на майбутню відбудову України Російська Федерація має бути притягнута до відповідальності за відшкодування Україні збитків, втрат та шкоди, спричинених її агресією та її міжнародними протиправними діяннями.  Італія продовжуватиме підтримувати замороження російських суверенних активів, доки Російська Федерація не відшкодує збитки, завдані Україні.

2. Як пріоритет Учасники продовжуватимуть співпрацювати разом з іншими державами, включно з державами «Групи семи», для вивчення варіантів розробки відповідних механізмів для забезпечення відшкодування за збитки, втрати та шкоду, завдані російською агресією,  як це також передбачено Статутом Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, ухваленим Резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3. У зв’язку з цим Учасники вивчатимуть усі відповідні варіанти на підтримку створення майбутнього компенсаційного механізму для України з метою надання швидкої та адекватної компенсації жертвам російської агресії.

f. Гуманітарна допомога, цивільна оборона та стійкість

1. Учасники підтверджують, що, щойно Україна почне раннє відновлення і відбудову, вони забезпечать продовження добре скоординованої, життєво важливої гуманітарної допомоги там, де це необхідно. Учасники співпрацюватимуть, щоб забезпечити цільову гуманітарну допомогу, яка надаватиметься найбільш вразливим категоріям осіб, у тому числі у важкодоступних районах.
2. Учасники продовжуватимуть підтримувати потреби у стабілізації та цивільному захисті, наприклад: підтримуватимуть Державну службу України з надзвичайних ситуацій у багатьох критичних сферах, які посилюють її реагування на надзвичайні ситуації та покращують цивільний захист, а також підтримуватимуть регіональні і місцеві органи влади у наданні укриттів, особливо у школах.
3. Учасники працюватимуть разом над відновленням національної системи стійкості України та шукатимуть двосторонні та багатосторонні можливості, включно з фінансуванням, для розвитку спроможностей України протистояти всім видам природних і штучних загроз і викликів безпеці українського суспільства, а також відновлення постраждалих районів і громад.

Частина III. Реформи

Стаття 8. Процес реформування України

1. На основі рішення Європейської ради від 23 червня 2022 року про надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та рекомендації Європейської комісії від 8 листопада 2023 року розпочати переговори про вступ Італія продовжуватиме підтримувати прагнення України пов’язати відбудову з реформами на шляху до ЄС, працюючи в напрямах запровадження стандартів ЄС.
2. Україна здійснить необхідні реформи в таких сферах: правоохоронна система, судова система, боротьба з корупцією, корпоративне управління, державне управління, бізнес-середовище, економіка, сектор безпеки і оборони, а також розвідки, реформи в державному управлінні, які підкреслюють її прагнення до демократії, верховенства права, поваги до прав людини та свободи ЗМІ, а також переведення своєї економіки на стійкий і кліматично нейтральний шлях.
3. Італія заохочує Україну продовжувати амбітний процес реформ, приділяючи особливу увагу реформам у сфері правосуддя та державного управління, верховенства права, а також боротьби з корупцією та відмиванням коштів.
4. Україна зобов’язується продовжувати процес реформ, а також зміцнення та модернізацію управління як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.
5. Усі реформи здійснюватимуться відповідно до пріоритетних сфер реформування, визначених для вступу до ЄС та контрольних показників Міжнародного валютного фонду (МВФ), а також у тісній співпраці з основними донорами, зокрема міжнародними фінансовими організаціями, ЄС та «Групою семи». Італія й надалі підтримуватиме Україну на цьому шляху.

Частина IV. Санкції

Стаття 9. Санкції

Учасники визнають цінність обмежувальних заходів щодо доступу Російської Федерації до фінансів, товарів, технологій і послуг, які використовуються під час її агресії, для скорочення потоків доходів Росії та для стримування майбутніх нападів. Учасники продовжуватимуть працювати над тим, щоб ціна для Росії за її агресію продовжувала зростати, у тому числі за допомогою санкцій та експортного контролю. З початку агресивної війни Росії Італія разом зі своїми партнерами з ЄС запровадила наймасштабніший пакет санкцій, які будь-коли запроваджувалися проти великої економіки. Поки агресія Російської Федерації щодо України триває, Італія залишатиметься відданою в межах ЄС підтримувати санкційний тиск на Російську Федерацію доти, доки триватиме її агресивна війна проти України. Італія разом із партнерами вживатиме рішучих кроків для боротьби з усіма формами обходу санкцій, а також для посилення власної внутрішньої стійкості проти пов’язаних з Росією незаконних фінансів та еліт. Учасники надаватимуть один одному актуальну інформацію про підстави для санкцій та іншу відповідну інформацію, дотримуючись відповідних зобов’язань.

Частина V. Відповідальність

Стаття 10. Відповідальність

1. Учасники підтверджують свою відданість притягненню Російської Федерації до відповідальності за заподіяння втрат або збитків фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок її міжнародно-протиправних діянь в Україні або проти України, включно з її агресією в порушення Статуту Організації Об’єднаних Націй.
2. Учасники підтверджують, що не повинно бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства і що Російська Федерація повинна нести юридичну відповідальність, включно з відшкодуванням будь-якої шкоди, заподіяної такими актами, що також допоможе стримувати майбутні напади та підтримувати відновлення України.
3. Учасники прагнутимуть притягнути до відповідальності осіб, відповідальних за воєнні злочини та інші міжнародні злочини, вчинені в або проти України, в контексті агресивної війни Росії, відповідно до міжнародного права, зокрема шляхом підтримки роботи Офісу Генерального прокурора (Україна) та Міжнародного кримінального суду з метою забезпечити повне та справедливе розслідування ймовірних міжнародних злочинів за допомогою незалежних, ефективних та надійних правових механізмів.
4. Учасники продовжуватимуть свою участь у роботі Коаліції з пошуку опцій для створення трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Частина VІ. Майбутні агресії

Стаття 11. Співробітництво у разі майбутнього збройного нападу

1. У разі майбутнього збройного нападу Росії на Україну Учасники протягом 24 годин проведуть консультації для визначення заходів та відповідних подальших кроків, необхідних для протидії або стримування агресії.

2. Італія підтверджує, що за цих обставин і, діючи відповідно до своїх правових і конституційних вимог, а також згідно з міжнародним і європейським правом, вона надасть Україні за необхідності швидку та сталу допомогу у сфері безпеки та оборони, оборонної промисловості, розвитку військового потенціалу, а також економічну допомогу, укатиме згоди в ЄС щодо накладення на Росію економічних та інших витрат або будь-якого іншого агресора, а також консультуватиметься з Україною щодо її потреб під час здійснення нею свого права на самооборону, закріпленого в статті 51 Статуту ООН.

3. З метою забезпечення найширшої та найефективнішої колективної відповіді на будь-який майбутній збройний напад Учасники можуть внести зміни до цих положень, щоб узгодити їх із будь-яким механізмом, який Україна може з часом погодити з іншими міжнародними партнерами, включно з учасниками Спільної декларації від 12 липня 2023 року.

Частина VII. Двосторонні відносини, європейська та євроатлантична інтеграція

Стаття 12. Двосторонні відносини

1. Учасники підтверджують свою всебічну відданість зміцненню всеосяжного двостороннього партнерства в усіх сферах, починаючи з їхнього постійного та послідовного політичного та дипломатичного діалогу на високому рівні.

2. Учасники продовжуватимуть розвивати взаємовигідне співробітництво в економічній та торговельній сферах, зосереджуючись, але не обмежуючись, такими сферами, як енергетика та перехід до відновлюваних джерел енергії, охорона навколишнього середовища та сталий розвиток, агробізнес, фінанси та супутні послуги, інфраструктура та транспорт, інформаційні та комунікаційні технології, при цьому сприяючи та підтримуючи синергію між відповідними малими та середніми підприємствами (МСП), зв’язки між регіональними та місцевими установами та міжлюдські контакти в усіх відповідних сферах.

3. З цією метою Учасники використовуватимуть усі відповідні форуми, включно зі створеною двосторонньою Італійсько-українською радою з економічного, промислового і фінансового співробітництва.

Стаття 13. Європейська підтримка та європейська інтеграція

1. Майбутнє України та її народу пов’язане з європейською родиною. Італія рішуче підтримує процес вступу України та її зусилля щодо впровадження відповідних реформ для її майбутнього членства в ЄС.

2. Італія підтримуватиме Україну у створенні умов для посилення економічних і торговельних відносин, що ведуть до поступового приєднання України до внутрішнього ринку ЄС із загальною метою вступу України до Європейського Союзу.

3. Італія продовжуватиме підтримувати Україну на її шляху до членства в ЄС і надавати практичні вказівки.

Стаття 14. Євроатлантична інтеграція

1. Учасники співпрацюватимуть у здійсненні необхідних реформ на шляху України до майбутнього членства в НАТО.

Частина VIII. Прикінцеві положення

Стаття 15. Строк дії Угоди

1. Ця Угода діє протягом десяти років з дати її підписання. Учасники можуть спільно прийняти рішення про продовження строку дії цієї Угоди.

2. Ця Угода набирає чинності з моменту підписання.

3. Водночас, відповідно до Спільної декларації «Групи семи» від 12 липня 2023 року, Учасники мають намір, щоб ця Угода залишалася чинною, допоки Україна прямує до її майбутнього членства в євроатлантичному співтоваристві.

4. У випадку, якщо Україна стане членом НАТО до завершення строку дії цієї Угоди, Учасники вирішуватимуть її майбутній статус.

Стаття 16. Виконавчі та технічні угоди

1. Учасники, у разі необхідності, визначать уповноважені органи для розробки та імплементації двосторонніх угод відповідно до сфер співробітництва, визначених цією Угодою.

2. Уповноважені органи Учасників можуть укладати виконавчі та технічні угоди за окремими напрямами співробітництва в рамках виконання цієї Угоди.

Стаття 17. Фінансові положення

Витрати, пов’язані з виконанням цієї Угоди, будуть покриватися Учасниками відповідно до їхніх бюджетних можливостей без будь-яких додаткових витрат для Державного бюджету Італійської Республіки та України.

Стаття 18. Розбіжності в тлумаченні

Будь-які розбіжності щодо тлумачення та/або виконання цієї Угоди будуть вирішуватися мирними засобами шляхом прямих консультацій і переговорів між Учасниками.

Стаття 19. Припинення дії

Дія цієї Угоди може бути припинена будь-яким Учасником шляхом направлення письмового повідомлення про намір припинити дію цієї Угоди. Дія цієї Угоди припиняється через шість місяців з дати отримання такого повідомлення.

Стаття 20. Зміни

До цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення за взаємною згодою Учасників, яка має бути оформлена в письмовій формі.

Підписано в м. Київ 24 лютого 2024 року, у двох примірниках, українською, італійською та англійською мовами. У випадку будь-яких розбіжностей текст англійською мовою має переважну силу.

За Україну: Президент Володимир Зеленський

За Італію: Прем’єр-міністр Джорджа Мелоні