Нещодавно, в море на заводські ходові випробування вийшов корвет F 211 «Гетьман Іван Мазепа» проєкту MILGEM (тип Ada). Він будується в Туреччині. В цій же країні, в інтересах ВМСУ, будується й другий корвет цього ж проєкту. Подробиці розповідає “Флот 2017”.
Угода, щодо будівництва корветів проєкту MILGEM була підписана між Управлінням оборонної промисловості Туреччини (STM) та міністерством оборони України 14 грудня 2020 року в Києві. Вартість головного корабля для України тоді оцінювалася близько 8 млрд гривень (близько 265 млн євро за тодішнім курсом), очевидно, без урахування вартості озброєння.
За умовами контракту, головний корвет мав бути переданий Україні для добудови та доукомплектування наприкінці 2022 року. Роботи мали відбуватись на заводі «Океан» у Миколаєві. Заводські ходові випробування планувалося почати до кінця 2023 року та здати корабель ВМС України у 2024 році. Добудовуватись та доукомплектовуватись в Україні повинен був і другий корвет. Однак через велику війну обидва кораблі тепер добудовуються в Туреччині.
Будівництво головного корвету для України розпочалося на верфі RMK Marine 28 квітня 2021 року, церемонія офіційної закладки відбулася там 7 вересня 2021 року. Указом президента України Володимира Зеленського від 18 серпня 2022 року головний корабель отримав назву «Гетьман Іван Мазепа». Він був спущений на воду 2 жовтня 2022 року.
В той же день відбулася церемонія першого різання сталі для другого корабля, який будується на приватному підприємстві Istanbul Shipyard у Тузлі в азійській частині Стамбулу. Другий корвет для ВМС України був закладений там офіційно 18 серпня 2023 року. 8 березня 2024 року президент України оголосив про присвоєння йому назви «Гетьман Іван Виговський».
Фото, які масово з’явились на різних ресурсах дозволили нарешті більш-менш точно визначити радіоелектронне обладнання корабля “Гетьман Іван Мазепа”. Майже все воно турецького виробництва. Основою є РЛС загального виявлення Thales SMART-S Mk 2, комбінована система керування вогнем Thales STING-EO Mk 2, дві навігаційні РЛС Aselsan ALPER, радіотехнічний комплекс розвідки Aselsan ARES-2N, дві станції РЕБ Aselsan AREAS-2NC, станції супутникового зв’язку виробництва Aselsan, комплекс вистрілюваних перешкод ВАЕ Systems Mk 36 SRBOC та комплекс протиторпедних пасток Aselsan Hizir. Згідно з публікаціями турецької преси, корабель оснащений турецькою АСБУ GENESIS, підкільною активно — пасивною ГАС Aselsan FERSAH, а також буксированою ГАС виявлення торпед комплексу Hizir.
Крім того, зараз на корветі стоїть пускова установка зенітного ракетного комплексу малої дальності MBDA VL MICA (16 відділень), 76-мм універсальна артилерійська установка Leonardo Oto Melara Super Rapid, 35-мм турецький двоствольний зенітний артилерійський комплекс Aselsan Gokdeniz, дві 12,7-мм дистанційно керовані кулеметні установки Aselsan STAMP-2 і, ймовірно, два 324-мм тритрубних торпедних апарати для торпед (М90). Очевидно, корабель має нести гвинтокрил постійного базування.
Основного озброєння – протикорабельного комплексу поки що немає. Ще на етапі підписання документів серед морських експертів точились дискусії, який саме тип протикорабельних ракет буде використовуватись в українському варіанті MILGEM. Наприклад, пакистанський варіант розрахований на власні ракети типу Harbah. В результаті вирішили, що це має бути Boeing Harpoon Block 2. Але в реальності він ще не встановлений або вирішується питання встановлення іншого комплексу, можливо, вітчизняного «Нептуна» (судячи з останніх подій, проєкт активно розвивається). Реальність такого варіанту опосередковано підтверджує посол України у Туреччині Василь Боднар. В інтерв’ю ресурсу Naval News на виставці IDEF-2023 у Стамбулі у липні 2023 року він заявив, що склад озброєння корвета може бути змінено.
Станом на червень 2024 року подальша доля кораблів незрозуміла – під час війни переганяти їх в українські порти немає сенсу. Швидше за все, буде домовленість про їхнє базування на території держави-союзника. Хоча навряд чи Туреччина стане такою державою (щоб не дратувати Москву), і водночас вона не пропустить корвети через Босфор. Тому варіантів не так вже й багато – або Румунія або Болгарія.
Проєкт MILGEM був розроблений для ВМС Туреччини за участю миколаївського Державного дослідницько-проєктного центру кораблебудування. Усього ВМС Туреччини планували отримати 12 корветів цього типу, проте зрештою зупинились на чотирьох.
Будівництво головного корвету F 511 Heybeliada відбувалося на турецькій державній військово-морський верфі Istanbul Naval Shipyard у Стамбулі з січня 2007 року по вересень 2011 року. Другий корвет F 512 Büyükada був переданий ВМС Туреччини у вересні 2013 року, третій корвет F 513 Burgazada – у листопаді 2018 року і четвертий – F 514 Kınalıada – у вересні 2019 року.
Крім того, у липні 2018 року ВМС Пакистану підписали з STM контракт вартістю понад $2 млрд на постачання чотирьох корветів проєкту MILGEM. За цією угодою перші два корвети для Пакистану будуються на верфі Istanbul Naval Shipyard, а ще два — за сприяння Туреччини, на пакистанській державній верфі Karachi Shipyard & Engineering Works Ltd. (KSEW) із термінами здачі у 2024-2025 роках.
Перший корабель для Пакистану F 280 Babur був закладений у Стамбулі 4 червня 2020 року, спущений на воду 15 серпня 2021 року та офіційно переданий ВМС Пакистану 23 вересня 2023 року. Корабель повинен здійснити перехід до Пакистану влітку 2024 року.
Другий корвет F 282 Khaibar для Пакистану спустили на воду у Стамбулі 25 листопада 2022 року. З пакистанського боку корвет F 281 Badr проєкту MILGEM був спущений на воду 20 травня 2022 року. Другий корвет F 283 Tariq, що будується в Пакистані, був спущений на воду у Карачі 2 серпня 2023 року.
Михайло Жирохов