На початку березня Швеція стала членом НАТО. Для України це передусім означає можливий початок перемовин, щодо передачі ЗСУ шведських багатофункціональних винищувачів Gripen. Чому це важливо для нас, розбирався «Флот 2017».
Читайте також: У парламенті Швеції вимагають негайно розв’язати питання про передачу Україні винищувачів Gripen
Намагання переозброїти українські Повітряні Сили на західні зразки техніки почалися ще на початку «нульових», коли тодішній командувач генерал-лейтенант Ярослав Скалько (2002—2004) відправив до Європи потужну делегацію з військових з метою оцінити західні літаки. Вже тоді був сформований запит на універсальний літак, який міг би виконувати функції як винищувача, так й ударної машини. І вже тоді стало зрозуміло, що претендентів два – найновіший на той момент JAS 39 Gripen виробництва шведської компанії Saab та американський F-16. Наступні 20 років питання вибору стало основним для Повітряних Сил. Проте жодних практичних кроків в цьому напрямку не було зроблено – було очевидно, що прийняття західних апаратів на озброєння призведе до масового звільнення в запас льотчиків та техніків радянської школи (їм буде важко перенавчитись через свій вік). Крім того, втратять державне фінансування й авіаремонтні заводи. Тому ідею просто «поховали» під цілою купою псевдонаукових досліджень щодо ефективності використання західних літаків в Україні.
Військові визначились лише в лютому 2021 року – їм потрібні JAS 39 Gripen. Тодішній Командувач Повітряних Сил ЗСУ України Сергій Дроздов озвучив й програму переозброєння: протягом 15 років планувалося отримати 96 бойових одномісних літаків та 16 двомісних навчально-бойових літаків типу JAS-39. На першому етапі – 12 одиниць, 24 одиниць – на другому та 60 літаків – на третьому. Але потім новим командувачем став Микола Олещук, його оточення «топило» за F-16, а тому програму, на розробку якої витратили державні кошти, відправили «під сукно».
Коли на першому етапі широкомасштабного вторгнення вдалось відбитись від росіян, почались розмови про те, що Захід повинен нам дати нові літаки. І знову виникло питання – який літак краще Gripen або F-16. Станом на березень 2024 року Норвегія, Данія, Бельгія та Нідерланди планують відправити в Україну зняті з озброєння винищувачі Lockheed Martin F-16, зроблені на початку 1990-х років. Зараз йде активний процес підготовки льотно-технічного складу.
Однак й Швеція не залишилася поза процесом. Зокрема міністр оборони Пол Йонссон оприлюднив директиву для шведського військового керівництва. Їм було доручено оцінити потенційний вплив різних форм допомоги на винищувальні можливості України, починаючи від експорту до передачі літаків Gripen.
Вже влітку 2023 року у Швеції побувала делегація Повітряних Сил України, яка в черговий раз оцінила літак. 29 серпня міністр оборони України Олексій Резніков заявив: «Це класний літак, і генерал Олещук, повернувшись з тестувань, сказав, що будемо боротися і за Gripen. Вони дуже універсальні щодо озброєння, вони дуже прості щодо можливості експлуатації й навіть пристосовані для приземлення на звичайну дорогу».
Цілком можливо це були ритуальні слова міністра в знак подяки шведам за їхні зусилля, бо інформаційна компанія на користь F-16 після цього почала набирати обороти.
Читайте також: Данилов: Gripen також потрібні, але пріоритети на F-16
До лютого 2024 року єдиним фактором, який стримував Швецію від активних кроків щодо просування Gripen в Україні були перемовини про вступ до НАТО. Зараз цього бар’єра немає й можна припустити, що дуже скоро ми побачимо пропозиції від Стокгольму.
Водночас спробуємо подивитись об’єктивно на переваги та недоліки обох літаків – як F-16, так і JAS-39.
Від партнерів ми отримаємо вживані F-16, які були вироблені на початку 1990-х (а деякі навіть в кінці 1980-х років). Їх граничний ресурс експлуатації — приблизно середина 2030-х років. Але є дуже важливий нюанс — це за умов мирного часу, але, як відомо, війна «зжирає» ресурс військової техніки значно швидше. Водночас шведи скоріш за все запропонують новіші літаки — навіть Gripen перших серій випуску були зібрані не пізніше 1997 року. Крім того, на відміну від F-16, шведський винищувач може похвалитися двома ключовими корисними для умов України особливостями: відсутністю спеціальних вимог до обслуговування, яке може виконуватися мобільними групами практично будь-де; та здатністю працювати з навіть невеликих аеродромів, хоча F-16 потребують достатньо протяжної злітно-посадкової смуги.
Теоретично це буде дозволяти швидко перекидати ці літаки по всій країні. Крім того, коли йдеться про маневреність, Gripen на рівних конкурує зі своїми західними аналогами й навіть з радянськими та російськими конкурентами.
Ухвалювати рішення було потрібно ще вчора, оскільки для підготовки пілота Gripen необхідно від 4 до 6 місяців (базова програма). Також потрібен час, щоби навчитися ефективно використовувати бойові системи літака. Якщо припустити, що Швеція вже завтра дасть «зелене світло» відправленню Gripen, знадобиться приблизно рік, перш ніж вони з’являться в небі України.
Читайте також: Україна могла б швидко отримати JAS 39 Gripen: в Saab пояснили, чому
Михайло Жирохов