Росія не відмовилася від мети зруйнувати енергомережу України й ретельно готується до втілення свого плану. Противник не просто наростив виробництво високоточних ракет, а відновлює свій стратегічний запас. Крім того, росіяни запустили у себе збірку іранських “шахедів”. Саме дрони-камікадзе ймовірно, і стануть основним елементом російських терористичних атак на енергосистему.
Про це Юрій Ігнат розповів в інтерв’ю РБК-Україна.
– Чи можете ви охарактеризувати останню найбільш масовану атаку “шахедів” на Київ? Була інформація, що в столиці та Київській області знищено близько 66 дронів-камікадзе. Є якісь ще особливості в цій атаці, крім того, що це рекордна кількість, випущена на Київ?
– Як таких особливостей немає. “Шахеди” йшли з двох напрямків – з Курської області, йшли через наші північні області, на шляху їх теж намагались знищувати. Інші рухалися з Приморсько-Ахтарська – там було теж декілька груп, вони спочатку маневрували по південних областях, щоби приблизно одночасно підійти до Києва разом з північною групою.
В принципі, таку тактику ворог уже застосовував і на Хмельниччині, атакуючи аеродром у Старокостянтинові і ракетами, і дронами. Це програмується маршрут та час польоту, противник розуміє, в який момент дрони долетять з півдня до Києва, а інша група – з півночі до Києва. Це тактика стабільна для ворога. До Києва тоді летіло понад 66 “шахедів”, їх намагалися знищувати по дорозі. До десятка дронів було знищено тоді в зоні відповідальності повітряних командувань “Південь” та “Схід”.
– Це вперше, коли росіяни використали “шахеди”, пофарбовані в чорний колір?
– Не зовсім так. Цього стверджувати не можна. Ми бачили фото одного “шахеда” чорного кольору. Я його особисто бачив, як і ви, в інтернеті. Ми зробили висновок, що він був пофарбований, або додатково використовувався ще композитний матеріал, такий як карбон, що теж може бути чорного кольору. Підтвердження, що таких “шахедів” було багато, немає, але такий випадок уже є. За моєю інформацією, такий “шахед” тоді був тільки один, який, можливо, експериментально випустили, щоби подивитися, як на нього відреагує наша протиповітряна оборона. Але він теж був знищений, як і ті що полетіли у наступні дні – уже видно, що окупанти почали їх фарбувати “із балончика”.
– Під час тієї атаки у Києві чи області були “прильоти”?
– “Прильоти” уламків. У нічний час будь-яке збиття може виглядати яскраво. Тому якщо бойова частина чи інші елементи збитого дрона падали, вони могли спричиняти якісь локальні вибухи. Якщо я не помиляюсь, інформації про критичні руйнування та жертви не поступала.
– Тобто протиповітряна оборона та мобільні вогневі групи у Києві та області під час тієї атаки показали ефективність фактично у 100%?
– Саме так, на підступах до столиці та в самій столиці.
Від щільності розташування протиповітряної оборони, особливо мобільних вогневих груп, залежить результат їхньої роботи. Адже якщо вони працюють з крупнокаліберних кулеметів – то зона їхнього ураження це максимум півтора-два кілометри. Якщо на озброєнні є ПЗРК – це забезпечує більшу дальність. Командувач Повітряних Сил генерал-лейтенант Микола Олещук після цієї атаки відзначив роботу саме мобільних груп, тому що на них припало близько 40% збиття тієї ночі. Їхня робота важлива для нас, тому що вони дозволяють нам заощаджувати зенітні керовані ракети, які для нас дуже цінні.
– А яка загалом ефективність мобільних вогневих груп у інших регіонах України?
– По-різному. Усе залежить від обставин, від напрямків, які ворог атакує, від ефективності управління та оповіщення, від того, чи є в них засоби для швидкого та мобільного пересування і досвіду самих бійців у складі груп. Це можуть бути оператори зенітних гармат (ЗУ-23-2), крупнокаліберні кулемети, кулемети і оператор ПЗРК (“Ігла”, Stinger).
Якщо ворог направив “шахеди” туди, де є можливість добре бачити їх – тоді, власне, у груп є більше шансів якісно відпрацювати. Але на території України є різний рельєф – є рівнини, є лісосмуги, є пагорби. Тому ворог використовує рельєф місцевості, щоб якнайдалі зайшли їхні “шахеди”. Уявіть, що ви знаходитись на дорозі, а зліва і справа лісосмуга – це вже ускладнює вам роботу. Або ви перебуваєте у низині, а довкола пагорби – це теж створює перешкоди, щоби вчасно виявити дрон і відпрацювати по ньому. Тут мова йде про секунди. Щоб був результат, треба знаходитись в потрібному місці, в потрібний час.
– Ці мобільні вогневі групи є на чергуванні у всіх регіонах, правильно?
– Звичайно. Мобільні вогневі групи є не лише у складі Повітряних сил, а й усіх Сил оборони – у прикордонників, Нацгвардії, Сухопутних військ. Це вимушений крок для того, щоб збити максимальну кількість “шахедів” до того, як вони підлетять до більших засобів ППО – NASAMS, Iris-T тощо. Їх важливо нищити стрілецькою зброєю, щоб у нас був запас зенітних ракет для відбиття нападу крилатими ракетами та для стримування російської авіації.
– Чи можна вважати, що ця атака на Київ була тестуванням з боку росіян нової тактики, як надалі атакувати українську енергосистему?
– Вони завдають удару великою кількістю БПЛА, і треба розуміти, що в кожного дрона завжди є своя ціль. Кожен з них був спрямований на щось – на якийсь військовий, інфраструктурний, стратегічний об’єкт. Таких об’єктів у Києві, які вони б хотіли уразити, повно. По-друге, вони змусили нас для відбиття цього удару витратити певний запас зенітних керованих ракет. Це вже друга, побічна мета – виснаження нашої ППО.
Адже, наприклад, 40% збили мобільні вогневі групи зенітками, стрілецькою зброєю, щось збили Gepard, Crotale, щось міг збити винищувач. Але для решти довелось застосовувати потужні ЗРК. Ворог це теж добре розуміє, тож мета виснаження у росіян теж є. Тому треба нарощувати кількість тих засобів, які будуть раціональними для збиття БПЛА. На сьогодні найкраще у цьому себе показує Gepard – це за співвідношенням затрат та ефективності. Але і він має обмежений радіус дії – 4,5 кілометри для збиття наземними снарядами. Тому їх треба більше – і самих “Гепардів”, і їхніх аналогів.
– Спілкуючись з людьми, я чую: дивно, у нас уже грудень на носі, росіяни ще не починали обстріли енергетики, тоді як минулого року ми в цей час більше сиділи без світла, чим з ним. Чи може бути так, що росіяни взагалі не будуть атакувати цієї зими нашу енергосистему?
– Вони будуть діяти відповідно до свого стратегічного задуму. Який їхній основний задум – знищити Україну. І вони, повірте, захочуть завдати нам якомога більшої шкоди. Нічого в їхній політиці не змінилося. Якщо вони ще не розпочали такі удари – вони можуть це зробити в будь-який інший день. Але в них немає стільки засобів, як було минулого року.
– Нещодавно ми опублікували матеріал з даними ГУР. З тих цифр, які нам надали щодо запасів на кінець жовтня, випливає, що зараз у росіян або стільки ж, або навіть більше ракет, ніж було у жовтні минулого року. Зараз у них понад 870 ракет разом з балістикою.
– За півроку атак на енергетику (з 9 вересня по 12 березня) ми збили 750 крилатих ракет, а запущено було приблизно 1100. Плюс вони залишили собі в запасах 30%. Тобто в них було приблизно тільки 1600 крилатих ракет на вересень минулого року. Зараз у них і “Кинжалів”, і “Іскандерів” обох типів, і Х-22, і “Калібрів”, і Х-101, і Х-555 разом 870. Тому, за моїми підрахунками, у них зараз ракет менше.
До речі, за той період атак на енергетику дронів було випущено стільки ж – понад 1000 і до 750 було знищено. Зараз ситуація у росіян інша – в них є можливість і виробляти, і отримувати від Ірану більше дронів.
– Саме тому ви вважаєте, що під час атак акцент буде робитись на “шахеди”?
– Він уже робиться, підрахуйте за останні три місяці.
– Але водночас ви припускаєте, що удари можуть бути комбіновані, тобто разом з “шахедами” будуть випускатися і ракети?
– Звичайно. Вони не просто накопичують ракети – вони відновлюють свій стратегічний запас. Адже більшість з тих ракет, про які ми з вами говоримо, є ще й носіями тактичної ядерної зброї. Їм цей критичний запас потрібно мати, щоби погрожувати країнам НАТО та іншим їхнім ворогам.
– Коли “шахеди” летять, їх видно на наших радіолокаційних системах, як проліт ракет?
– Звичайно, видно. Наша чергова служба, як і інші чергові служби, мають доступ до системи “Віраж-планшет”, яка показує повітряну обстановку на монітор. Відповідно, ми за допомогою цієї системи та інших закритих джерел інформації і ведемо наш телеграм-канал Повітряних сил, де інформуємо про ракетну та дронову загрозу без зайвої деталізації. Чому так? Іноді “шахеди”, як і крилаті ракети, на якийсь час можуть “ховатись” від наших РЛС, тому інформувати ворога про це не треба.
– “Шахеди” – це складніша ціль для збиття, ніж крилаті ракети? Наскільки я розумію, вони відносно повільні, через що їх проблематично збивати з наших винищувачів.
– Вони летять на швидкості 100-200 кілометрів на годину за маршрутом, який задали йому оператори. Щоразу вони ці маршрути змінюють. Просто вони летять дуже низько і надто повільно для того, щоб його ефективно міг перехопити винищувач. Так, для винищувачів їх складніше збивати. Але що стосується інших засобів – то не можна сказати, що їх складніше вразити, ніж крилаті ракети. Обидві цілі складні. Обидві цілі створені для того, щоб долати систему ППО. Усе залежить від обставин, від умов, від місцевості.
– Ми часом бачимо, що після того, як включається тривога, і телеграм-канали, зокрема Повітряних сил, повідомляють про ракетну загрозу, деякі ракети “припиняють існування”. Або ж телеграм-канали вказують, що це була не ракета, а фальш-ціль чи робота РЕБ ворога. А навіщо взагалі росіяни це роблять? Навіщо вони запускають ці фальш-цілі, як я розумію, за допомогою радіосигналів?
– Щоб, очевидно, досягти якоїсь мети. А яка мета може бути? Це введення в оману. Інколи цією ціллю може виявитись робота реактивних систем залпового вогню. Вони теж дають “засічку” на радарах, тобто радіолокаційна станція може захопити сигнал роботи “Смерча”, “Граду”, “Урагану” тощо, і тоді здається, що це летить ракета.
Крім того, засоби РЕБ противника можуть видавати радіомагнітний імпульс, який наші радіолокаційні станції також будуть сприймати за ціль. Вона на деякий час може з’явитись на моніторах, де зображена повітряна обстановка, а потім пропасти. Ми ж відразу не знаємо – чи це робота РЕБ, чи ні, але ми маємо дуже швидко сповістити людей, що є ракетна загроза.
Зрештою, ціль може припинити існування, навіть якщо це реальна ракета, наприклад, Х-59, але вона може просто впасти в полі, не долетівши до цілі.
– А чи можуть вони пускати такі електронні сигнали для того, щоби шпигувати за розміщенням наших систем ППО?
– Як?
– Наприклад, коли на наших радарах фіксується пуск ворожої цілі, тоді підключається все більше систем ППО до готовності відбивати загрозу. Включаючись, вони також випромінюють сигнал. Відповідно, росіяни собі це фіксують, наприклад, за допомогою літака А-50, імітуючи загрозу.
– Загалом теорія правильна. Але коли йде бойова робота, коли росіяни випускають реальні ракети, то вони і так бачать наші радіолокаційні станції і засоби ППО теж віддають сигнал. Є відповідна протидія і у нас на такі випадки. Ну і А-50 теж не може всю Україну відсканувати.
– Всі говорять про ці довгі тривоги через МіГ-31К. Чи може взагалі бути якесь рішення, щоб ці кількагодинні польоти МіГів не паралізовували всю Україну і зокрема столицю?
– Це питання не зовсім до нас. Повітряні сили і надалі інформуватимуть про загрозу через МіГи і надавати цю інформацію оперативному черговому ДСНС в Києві, який, власне, і запускає систему оповіщення. Водночас керівництво держави доручило профільним міністерствам та відомствам розробити рішення щодо реагування на польоти МіГ-31К. Яким буде це рішення – не берусь казати. Ми ж і надалі будемо інформувати про загрозу.
– Чи знає наша ППО, коли цей МіГ злітає з ракетами на підвісці чи без них?
– Наші західні партнери країн НАТО намагаються якомога швидше й якомога повніше інформувати нас про той чи інший проліт МіГ-31К. Плюс є наша розвідка. Але не завжди є інформація, з ракетою він летить чи без, чи це просто переліт, чи це бойовий виліт, чи просто тренувальний політ.
– Якщо у вас є інформація, що він без ракети, тоді тривога не вмикається?
– Якщо є точна інформація, що МіГ-31К не становить загрози – тоді, звичайно, не буде оголошуватись тривоги.
– З яких аеродромів зараз злітають ці МіГи?
– Є три основні – це Саваслейка, Моздок і Ахтубінськ.
– А чому “шахеди” так часто літають на Старокостянтинів?
– Тому що там знаходиться аеродром базування наших літаків тактичної авіації. Відповідно, це становить для росіян інтерес. У нас є десятки оперативних аеродромів, але чомусь саме цей цікавить ворога найбільше.
– Мер Андрій Садовий спрогнозував, що у 2024 році у місті може відновити роботу міжнародний аеропорт “Львів”. Крім того, за його словами розглядається запуск і іншого аеропорту – “Бориспіль”. Були й інші заяви щодо відновлення роботи аеропортів. Чи справді розглядається таке питання?
– Це питання – не моя компетенція, тому не можу його коментувати.
– Президент сказав, що найскладніша ситуація з протиповітряною обороною спостерігається у прикордонних, прифронтових областях України. У чому складності?
– Звісно ж є проблеми не стільки в роботі ППО, тут проблема в кількості. Звичайно, що кількісно нам не вистачає засобів, щоби перекрити всю Україну. До того ж у прифронтових регіонах є окремі ризики через те, що наші засоби ППО є там потенційною ціллю для ворожої артилерії, РСЗВ, КАБів тощо.
– А що з ППО Одещини?
– Там працюють зокрема і західні системи. І доволі ефективно працюють. Втім інколи ворог завдає ударів “Оніксами” чи Х-22 по Одеській, і Миколаївській областях.
– Третя батарея Patriot від Німеччини уже стоїть на бойовому чергуванні в Україні?
– Зараз наші люди проходять навчання на Patriot у Німеччині. Німеччина заявила, що буде надавати нам третю систему. Проте коли це станеться чи вже сталось, Повітряні сили не оголошують, щоб не давати ворогу зайвої інформації.
– На якому етапі зараз підготовка наших пілотів на F-16?
– На етапі польотів з інструкторами, у Данії. Але є й інші майданчики, зокрема у США та Великій Британії.
– Скільки цих винищувачів нам уже загалом пообіцяли передати наші партнери?
– Ми не маємо прив’язуватися до якоїсь конкретики, обіцянок, перспектив, наша мета – повністю оновити парк радянської авіатехніки: літаків, вертольотів, БпЛА. Є кінцева мета – близько 150 бойових літаків. Плюс, звичайно, навчально-бойові борти.
Нагадаємо, раніше “Флот 2017” писав, що застосування росією керованих авіаційних бомб на передній лінії зіткнення є реальною проблемою для ЗСУ.
Також повідомлялося, що цієї зими дрони — це те, що загрожуватиме Україні у більшій кількості, ніж ракети. Україні потрібне “раціональне озброєння”, щоб знищувати БПЛА — зокрема, зенітні гармати, такі, як Gepard, та аналогічні системи.