Нещодавно українські військові збили над Азовським морем російський літак А-50 та повітряний командний пункт Іл-22М. Таким чином, Сили оборони України й у 2024 році продовжують витісняти росіян з неба над Чорним та Азовським морем. Які тактичні та стратегічні завдання перед стоять перед ЗСУ на південному напрямку вже в новому році, “Флоту 2017” розповів капітан першого рангу, заступник начальника штабу ВМС України (у 2004-2020 роках) АНДРІЙ РИЖЕНКО.
– Наприкінці минулого року, в грудні, в результаті удару українських сил по порту Феодосія в окупованому Криму, було знищено російський великий десантний корабель “Новочеркаськ”. Після цього міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% складу російського Чорноморського флоту росії. Він відзначив, що зараз панування росії в Чорному морі опинилося під питанням. Аналогічні висновки можна знайти й в публікаціях американських аналітиків. Наскільки це відповідає дійсності, на ваш погляд?
– Погоджуюсь, що Україна відтіснила флот рф з північно-західної частини Чорного моря. Для нас це є важливим проміжним результатом, але ситуація в цілому залишається непростою.
Українським військовим вдалося успішно провести операції, спрямовані на знищення складу російського Чорноморського флоту, але це ще не означає повної перемоги на морі. Зараз більша частина узбережжя знаходиться під контролем окупаційних сил. Хоча з лютого 2022 року спостерігаються певні покращення та прогрес, вважати, що перемога досягнута, поки що зарано. Наразі Україна утримує контроль лише над 20% узбережжя Чорного та Азовського морів, проте 80% знаходиться в руках ворога. Ворожі сили були витіснені в південно-східну частину Чорного моря. Однак, російське військове командування зберігає у морі підрозділи, оснащені ракетами “Калібр”, які можуть бути пущені в дію в будь-який момент.
Так, окупанти продовжують діяти в акваторії навколо Криму, але набагато обережніше, ніж це було раніше. Зараз росіяни завершили навчання біля Новоросійська, куди вони перевели нові кораблі. Зрозуміло, що проводити навчання в районі Севастополя росіянам проблематично, бо там їх можуть “дістати”, але й не можна сказати, що вони повністю залишили це місто.
До речі цікавий факт, вони переносять базу зі зберігання “Калібрів” з Севастополя (є там така бухта Сухарна) в невеличке містечко біля Новоросійська. Це вказує на те, що вони будуть перезаряджати ракетоносії саме там.
Читайте також: Росіяни ховають свої кораблі у Новоросійську — Андрій Риженко
– Ще наприкінці минулого року російська авіація активно діяла на півночі Криму та на півдні Херсонської області, атакуючи наші плацдарми на лівому березі Дніпра. Зараз після знищення російських Су-34, Су-30 та А-50 над Азовським морем наскільки важко росіянам діяти над півостровом та Херсонщиною?
– Зараз їхня авіація в напрузі по всій лінії фронту. Вони змушені діяти більш обережно та враховувати можливості Сил оборони України. Сам факт того, що ми можемо бити по аеродромах окупантів та повітряних цілях, збиваючи літаки та гвинтокрили це добре, але нюанс в тому, що в них цих літаків багато. Для бойового використання у них готові десь по 300 літаків та гвинтокрилів на добу. Звичайно, не всі виходять на виконання бойових задач, але важливо, що в них цієї техніки достатньо. Щодня для контролю над Чорним морем вони залучають близько 5-20 літаків різного класу.
Для росіян більш проблемною може бути втрата військових та спеціалістів, які обслуговують ці машини під час виконання завдань. Наприклад, збитий А-50 це літак дальнього радіолокаційного виявлення, який діяв в тандемі з повітряним командним пунктом Іл-22М, про який спочатку повідомили, що він теж був знищений, але згодом з’явилася інформація, що його лише пошкодили. А-50 та командний пункт Іл-22М знаходяться в повітрі під час ракетних та дронових атак по Україні задля того, щоб виявляти наші засоби ППО та, відповідно, координувати удари, завдяки яким російські ракети та “шахеди” могли б пройти крізь “сито” нашої оборони. Для виконання такої роботи потрібні досвідчені фахівці, втрата яких для окупантів може бути більш чутливою, бо якщо казати про літаки А-50, то у росіян їх ще є декілька штук. Тепер вони, побачивши, куди можуть діставати наші Збройні сили, будуть більш обережними. В цілому росіянам зараз стає менш комфортно в небі над Кримом.
– Тобто росіяни ще домінують у повітрі?
– Так, їм некомфортно від наших ударів, їм постійно приходиться пристосовуватись до нових обставин та діяти обережно, проте для нас більш вагомим фактором є те, що ми поки не маємо домінування у повітрі. Причому не тільки над територією Криму, але й над всією лінією бойового зіткнення. Це, в тому числі був один із факторів, що вплинув на наші наступальні можливості під час літньої кампанії.
– Отже, перерізання “сухопутного коридору” до Криму є занадто ризикованим в теперішніх умовах?
– Питання просте та складне одночасно. Чому? Крим для окупантів це з одного боку потужна військова база, з якої вони контролюють Чорне море, а з іншого — це їхнє слабке місце, оскільки Крим важко забезпечувати. Тому нам треба добре подумати над тим, як це слабке місце ми можемо використати.
Стосовно наступальних дій, то принципи планування таких операцій є незмінними — це концентрація сил та засобів, а також фактор несподіванки. Ми не можемо собі дозволили наступати на декількох напрямках одночасно. До речі росіяни теж не можуть собі це дозволити. Це показали перші місяці війни та події останнього часу, коли вони намагаються тиснути на кількох напрямках. Нам треба враховувати наші можливості, негативний досвід супротивника, а також свій позитивний досвід, як це було с Херсоном та Харківською областю, де ми настільки зненацька та влучно вдарили, що росіяни там все покидали та втекли.
Нам треба спочатку зробити так, щоб у росіян взагалі не було можливості проводити військові дії з Криму, а потім примусити їх взагалі вивести з півострова своє військове угрупування. Тому в цьому контексті питання “сухопутного коридору” є актуальним, але тут, як я вже казав вище, треба сконцентрувати зусилля. Які саме зусилля, гадаю, деталізувати не варто, щоб не підказувати ворогу. В цілому тут можна сказати, що зараз ведеться робота над тим, щоб росіянам було важко вести бойові дії з території Криму. Останні удари по базах окупантів показали, що спочатку Сили оборони нищать їхні системи ППО, а потім вже уражається конкретна військова ціль.
Андрій Туз