Україна в умовах війни виробляє вітчизняне озброєння, зокрема САУ “Богдана”. Десятки одиниць вже застосовуються на фронті й жодної не було втрачено. Але попри можливість збільшення кількості “Богдан” у строю, є проблема з постачанням шасі.
Про це повідомляє Defense Express.
САУ 2С22 “Богдана” не лише виробляється у темпі шість на місяць, про що офіційно повідомлено Президентом України, а їх в умовах війни вже виготовлено 30 одиниць. При цьому жодної з них не було втрачено, є лише декілька пошкоджених, які ремонтують. При цьому у строю є навіть її перша версія ще на шасі “КрАЗ”.
У виробництві цієї САУ бере участь 25 підприємств та близько 400 фахівців, а деякі критичні компоненти виробляються зараз за кордоном, а частина виробничих процесів децентралізована. Все це убезпечує виробництво від ворожих ударів.
З боку Defense Express зазначимо, що така позначка у кількості залучених осіб прямо говорить про можливість й подальшого масштабування випуску 2С22 “Богдана”. Що особливо важливо в умовах, коли на іншу артилерію у калібрі 155-мм необхідно чекати дуже довго через її банальний брак у країнах-донорах.
За весь час, за публічною інформацією, Україна могла отримати та замовила до 400 самохідних 155-мм систем та ще до 250 причіпних 155-мм гаубиць. Але з цієї кількості далеко не всі доставлені, а серед переданих є втрати, й також існує питання вичерпання ресурсу.
Відомо, що вартість САУ “Богдана” складає близько 2,5 млн доларів, що значно дешевше за поточну вартість Caesar. Бо якщо брати останні відомі контракти на цю французьку САУ, то її цінник на рівні 2021 року становив 4,26 млн доларів, на прикладі контракту з Бельгією, а в умовах дефіциту озброєння у 2023 році – 5,6 млн доларів на прикладі пропозиції для Колумбії.
Але попри можливість збільшення кількості “Богдан” у строю ЗСУ, тим паче ця САУ отримала досилач снарядів, є й проблема, яка, як вважають у Defense Express, є певною мірою позитивною.
Наразі можливість виробництва артилерійської частини випереджає можливості Tatra постачати броньоване шасі T815, як зазначається виданням, технологічний цикл їх виробництва — понад рік. Й в умовах, коли мова йде про виробництво українського озброєння в умовах війни, це, як здається, “приємніша” проблема ніж неможливість виробляти значну кількість артилерійських частин.
Й саме тому, одним з додаткових варіантів шасі для “Богдани” є ще MAN. А, наприклад, шасі серії HX від спільного MAN та Rheinmetall пропонується для такої системи, як Archer. Що враховуючи заходження Rheinmetall в Україну є ще одним напрямом локалізації озброєння. А до цього ще можливо додати цілком логічний шлях з питанням реанімації, навіть у такий час й за вкрай важких умов, українського “КрАЗ”.
Водночас питання шасі цілком логічно призводить й до розробки вже причіпної версії “Богдани”, яким вже займаються розробники.
Нагадаємо, у липні 2023 року Збройні сили України офіційно прийняли на озброєння самохідну артилерійську установку вітчизняного виробництва 2С22 “Богдана”.
Раніше “Флот 2017” повідомляв, що Україна активно працює над покращенням своєї ракетної програми та збільшенням виробництва артилерійської зброї. Є багато дослідних зразків, проводяться необхідні випробування.
Також повідомлялося, що наразі в Україні близько 200 компаній виробляють безпілотники для фронту.