Ворог щоночі атакує “Шахедами”, а тому Україна вимушено вигадує власні рецепти боротьби з цими БПЛА. Зокрема для збиття одного з російських розвідувальних дронів над Одесою було використано легкомоторний літак Як-52, обладнаний кулеметами. Але найпоширеніший варіант боротьби – це масове створення мобільних вогневих груп. По суті це екіпажі на позашляховиках з установленими на них зенітними кулеметами різного калібру або зенітними гарматами. Які саме кулемети допомагають українським бійцям збивати ворожі безпілотники, розбирався “Флот 2017”.
Читайте також: Росія посилює бойову міць своїх “Шахедів”: розкрито деталі модернізації БПЛА
Кулемети калібру 7,62 мм
У спадок від СРСР Україні дісталися кулемети “Калашнікова” під патрон 7,62×54 мм. У мотострілецьких підрозділах в основному експлуатувалися випущені у 1980-ті роках кулемети ПКМ із сошками.
Крім того, станом на 2014 рік на складах було багато кулеметів ПКБ (для монтажу на бронетранспортерах, які не мають башти – БТР-40, БТР-152, БРДМ-1, БТР-50) та ПКС (кулемет ПК на піхотному станку). Після початку АТО основна частина ПКБ, взятих зі складів, використовувалась в окопах й на техніку не монтувалася. А кулеметів ПКС було дуже мало.
Більш масовим в українському війську став танковий кулемет “Калашнікова” ПКТ з важчим та довшим стволом, оснащений електричним спусковим механізмом. У випадку відсутності електрики в бортовій мережі танка, в кулеметі є механічний спуск. Танковий кулемет “Калашнікова”, прийнятий на озброєння у 1962 році, встановлювався у баштах танків та інших бойових броньованих машин.
Однак наприкінці 2022 року з’явилася велика кількість фото та відео, які свідчили про масове створення спарених зенітних установок із використанням ПКТ. Сумарний темп стрільби такої спареної установки складає 1400 пострілів на хвилину, хоча кожен ствол без заміни може витримати 300 безперервних пострілів. Ефективна дальність стрільби по дронах складає приблизно 600 метрів. За словами військових, найбільш ефективними є бронебійно–запально-трасуючі та бронебійно-запальні кулі.
Ще одним масовим кулеметом для мобільних вогневих груп став кулемет “Максим”. Після розпаду СРСР на українських складах залишилося кілька тисяч кулеметів “Максим” зразку 1910-1930 років. Розконсервація цих кулеметів розпочалася у 2014 році. Є фотографії “Максимів”, встановлених у кузові пікапів на кустарних вертлюжних установках та на триногах, що дозволяють ведення зенітного вогню. Причому як у варіанті з одним стволом, так і з двома й навіть з чотирма. У вигляді засобу боротьби з низьколітаючими малошвидкісними повітряними цілями таке використання старих кулеметів є практично оптимальним.
Менш масово для боротьби з дронами використовуються німецькі кулемети Rheinmetall MG 3 та італійські Beretta MG 42/59, які мають темп стрільби до 1200 пострілів на хвилину.
Читайте також: Що потрібно для ешелонованої ППО в українських містах: оглядач розповів деталі
Великокаліберні кулемети
Основним великокаліберним кулеметом на озброєнні мобільних вогневих груп ППО Сил Оборони України є 12,7-мм кулемет ДШКМ. Він розроблений на основі кулемета ДШК під патрон 12,7×108 мм та прийнятий на озброєння у 1946 році. Маса кулемета зі стрічкою на станку без щита складає 148 кг. “Тіло” кулемета важить 33,5 кг. Ефективна дальність стрільби по дронах не перевищує 1500 м, досяжність по висоті — до 700 м.
У Збройних силах України кулемети ДШКМ найчастіше монтуються на різних кустарно виготовлених тумбах або шкворнях, встановлених на пікапах.
Масове зняття зі зберігання кулеметів ДШКМ розпочалося у другій половині 2014 року. Проте з’ясувалося, що багато кулеметів потребували ремонту. У 2022 – 2023 роках Україна отримала певну кількість імпортних ДШКМ — зокрема з Румунії та Туреччини. Румунський зразок відрізняється наявністю прицільних пристроїв.
Загалом же ДШКМ та його іноземні клони, які стоять на озброєнні ЗСУ, є надійною, цілком ефективною, хоча й дещо переобтяженою за сучасними мірками зброєю. Зважаючи на невисокий темп стрільби та значну віддачу, одинарний ДШКМ не забезпечує гарантованого ураження “Шахедів” у зоні досяжності. Для збільшення ефективності використовуються мобільні вогневі групи з 4-6 кулеметів на пікапах. Розрахунки отримують цілевказівки та ведуть зосереджений вогонь по одній цілі.
Починаючи з середини 2022 року, західні союзники передали Україні значну кількість 12,7-мм кулеметів Browning M2HB. Маса “тіла” такого кулемета – 38 кг, темп стрільби становить 480-550 пострілів на хвилину. За балістичними характеристиками набій 12,7х99 мм, також відомий як .50 BMG, дуже близький до радянського патрона 12,7х108 мм. На базі кулемета M2HB створювалися одинарні, спарені та зчетверені зенітні установки.
Крім того, у 2023 році на озброєнні української армії з’явилось кілька десятків кулеметів китайського виробництва W85. Західні експерти вважають, що китайські великокаліберні кулемети були частиною вантажу, відправленого єменським хуситам з Ірану та перехопленого американцями на користь України. За основними характеристиками більш сучасний китайський W85 перевершує Browning M2HB часів Другої світової війни. Маса “тіла” кулемета – 24 кг, темп стрільби 700-750 пострілів на хвилину.
Ще більш потужною зброєю в боротьбі з “Шахедами” є 14,5-мм зенітні установки на базі кулеметів КПВ/КПВТ. В підрозділах ППО використовуються одноствольні ЗПУ-1, а також спарені ЗПУ-2 та ЗУ-2. Ефективним боєприпасом для ураження повітряних цілей на дистанції до 2000 м є 14,5-мм набої з бронебійно-запальною кулею Б-32 масою 64 г.
Наприкінці 2022 року чеська компанія Excalibur Army на базі ЗУ-2 розпочала випуск для ЗСУ зенітних установок Viktor (MR-2). Спарені 14,5-мм установки монтувалися на пікапи Toyota Land Cruiser J79. Установка Viktor оснащена коліматорним та тепловізійним прицілом. Заявлено, що вночі при ясній погоді тепловізор може виявити БПЛА з бензиновим двигуном на дистанції понад 1500 м. У лютому 2023 року Нідерланди оголосили про плани профінансувати виготовлення 100 таких установок. Перші 15 одиниць ЗПУ Viktor надійшли до ЗСУ влітку 2023 року, а станом на весну 2024 року більшість з них вже знаходиться в армійських підрозділах.
Деякі європейські країни також передали Україні 14,5-мм кулемети КПВТ, більшість з яких направили на виготовлення імпровізованих зенітних установок. В такій конфігурації кулемет КПВТ знаходиться в кузові авто та кріпиться на трубчастій рамі, розміщеній на підставці, яка обертається.
В цілому, попри непогану ефективність зенітних кулеметних установок в боротьбі з ударними безпілотниками, варто визнати це тимчасовим рішенням. Адже надалі розробники безпілотників можуть просто збільшити висоту польоту своїх апаратів, внаслідок чого використання кулеметів стане неможливим. Настане черга зенітної артилерії.
Михайло Жирохов