Президент Володимир Зеленський заявив, що країна вийшла на темп виробництва в шість вітчизняних 155-мм САУ «Богдана» на місяць. Відомо також, що Міністерство оборони України у 2022 році уклало контракт на виготовлення 74 САУ. Про подальші перспективи «Богдани» розповідає «Флот 2017».
Читайте також: Українське озброєння в строю: десятки САУ “Богдана” вже на фронті, але є нюанс з виробництвом
Історія розробки
Уперше нову українську САУ показали на параді до Дня Незалежності у 2018 році, коли «Богдана» ще жодного разу не стріляла. У 2019 році внаслідок суперечки щодо використання 155-мм артилерійських снарядів (Міноборони наполягало на використанні снарядів вітчизняного виробництва – ще не серійних з певними недоліками, а конструктори після перших невдалих спроб наполягали на використанні снарядів іноземного виробництва, які мали стабільні характеристики) розробку «поставили на паузу» аж на два роки.
Попередні вогневі випробування завершилися тільки у січні 2022 року — за місяць до великого вторгнення росії. На той час був виготовлений один зразок САУ — на базі КрАЗа. Оскільки Кременчуцький автомобільний завод знаходився на стадії банкрутства, паралельно опрацьовували й встановлення САУ на інші шасі: білоруського МАЗ-6317 з броньованою кабіною розробки компанії «Українська бронетехніка» та Tatra 815, яку військові бачили стандартним шасі для потреб ЗСУ.
В цілому характеристики 2С22 були винятковими: дальність стрільби — 45-60 км, залежно від типу снарядів, темп стрільби — від 5 пострілів на хвилину.
Війна
24 лютого 2022 року перший зразок САУ, який знаходився в Краматорську, розібрали на деталі, щоб він не дістався ворогу. Фактично це міг би кінець проєкту взагалі, але несподівано в його долю втрутився колишній глава парламентського комітету нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський. Його команда вивозила ракети «Вільха» зі складів, він особисто «вибивав» передання ПТРК «Стугна», які були виготовлені в рамках виконання іноземних контрактів, для тероборони тощо. І саме Пашинський домовився, щоб розібрану «Богдану» перевезли в Житомир, де її зібрали та довели до бойового стану. САУ була передана 1-й окремій бригаді спеціального призначення ім. Івана Богуна і була відправлена на південь, де взяла участь в боях за острів Зміїний в Чорному морі. Слід зазначити, що САУ на той момент не мала автомату заряджання.
Після шоку перших місяців були розгорнуті роботи по серійному виготовленню «Богдан», тим більше, що станом на лютий 2022 року в Краматорську було щонайменше чотири стволи, а Міністерство оборони України терміново передало зі своїх складів шасі Tatra 815.
Достатньо швидко в ЗМІ з’явились фото та відео використання «Богдан» на різних ділянках фронту. Так, влітку 2023 року 1-ша ОБрСпП імені Івана Богуна була залучена до боїв у Донецькій області, а на початку листопада 2023 року пресслужба Командування Об’єднаних сил ЗС України повідомила, що бійці ЗСУ у Північній операційній зоні з батареї САУ «Богдана» уразили російських загарбників, які обстрілювали прикордоння в Чернігівській та Сумській областях. У відкритому доступі були також фотографії, де було відразу чотири САУ. Причому можна говорити, що зараз запущено серійне виробництво САУ 2С22 «Богдана» відразу у двох варіантах – як на шасі МАЗ-6317, так й на Tatra 815-7.
Питання щодо місця виготовлення стволів залишається відкритим, оскільки росіяни за ці два роки повномасштабної війни фактично знищили промислові можливості Краматорського заводу важкого верстатобудування. Є обґрунтована думка, що гармати були надані однією з країн НАТО (найчастіше військові аналітики говорять про Францію), але ця інформація ніколи офіційно не підтверджувалась.
Перспективи
Західні та вітчизняні військові аналітики, а також виробники говорять, що після перемоги САУ «Богдана» матиме досить потужний експортний потенціал. За словами керівника підприємства «Українська бронетехніка» Владислава Бельбаса, яке просуває цю гаубицю на експорт, на тендерах 2021-2022 років вона була на 30-50% дешевшою за французьку САУ Caesar.
Крім того, останнім часом з’явились й доволі екстравагантні варіанти створення причіпного варіанту «Богдани» для заміни “Мста-Б”, “Гіацинт-Б”, Д-20 та М-46 радянського виробництва. Фактично пропонується повторне застосування лафетів цих гаубиць, котрі через вихід з ладу стволів та відкатних пристроїв більше не використовуються. І цей варіант має право на існування – зокрема, сербська компанія Yugoimport SDPR, розробила 155-мм гаубицю М-46/84 (адаптований лафет 130-мм гармати М-46 та нової артилерійської частини).
Поки що говорити про експорт «Богдани» дуже зарано, а от тему із причіпними варіантами за умов налагодження серійного виробництва якісних та дешевих стволів є сенс розвивати й надалі.
Михайло Жирохов