У ніч проти 26 грудня ЗСУ в тимчасово окупованій Феодосії у Криму знищили великий десантний корабель проєкту 775 “Новочеркаськ”. За словами міністра оборони Великої Британії Гранта Шеппса, за останні чотири місяці Збройні сили України знищили 20% чорноморського флоту рф. Попри відсутність повноцінного флоту та доволі обмежені ударні можливості, у 2023 році нашій країні вдалося переломити на свою користь ситуацію у Чорному морі. «Флот 2017» підбиває підсумки року, що минає.

Протистояння України з росією у Чорному морі є унікальним у світовій історії. Практично вперше країна, яка фактично немає флоту, змогла не лише чинити опір більш потужному противнику, але й навіть диктувати йому свої умови.

Ще у 2022 році українські військові завдали російському Чорноморському флоту досить відчутних втрат – були потоплені великий десантний корабель «Саратов», ракетний крейсер «Москва», буксир «Спасатєль Васілій Бєх» та декілька менших суден. Для ураження надводних цілей були застосовані ракети вітчизняного виробництва «Нептун», а також іноземні – «Гарпун» та «Брімстоун». Восени 2022 році після перших ударів стало зрозуміло, що Україна отримала ще одну досить потужну зброю – морські дрони-камікадзе вітчизняного виробництва.

Читайте також: Асиметрія війни: як Україна бореться із російським флотом

Росіяни теж намагались використовувати новітню зброю. У 2023 році був зафіксований принаймні один випадок удару морським дроном з боку агресора – 10 лютого дистанційно керований маломірний катер протаранив опору мосту через Затоку.

На початку 2023 року росіяни на Чорному морі тримали два ракетні фрегати типу «Адмірал Григорович», два малі ракетні кораблі підвищеної морехідності типу «Каракурт», три ракетні корвети типу «Буян-М» та п’ять підводних човнів (4 одиниці типу «Варшавянка» та один «Алроса») із загальним ракетним залпом у 76 крилатих ракет «Калібр». Головною базою російського флоту в Криму залишався Севастополь. Після атаки морськими безпілотниками у жовтні 2022 року росіяни підсилили оборону бази. Зокрема було додано важкі захисні бони на вході в гавань, а також у різних місцях в акваторії порту. Проте, у березні 2023 року українські морські безпілотники завдали повторного удару й проникли у внутрішню гавань.

Українські дрони постійно модернізувались й дуже скоро завдяки Starlink отримали можливість вражати бойові кораблі противника у відкритому морі. Зокрема у травні 2023 року за 140 км на північний схід від протоки Босфор було уражено ворожий розвідувальний корабель «Іван Хурс». Попри те, що міністерство оборони рф стверджувало, що екіпаж російського корабля знищив всі безпілотники вогнем «зі штатного озброєння», дуже швидко наші військові оприлюднили відео влучання українського надводного дрона в корабель. Через місяць в тому ж районі шістьома українськими морськими дронами було атаковано російський розвідувальний корабель «Приазовье».

17 липня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив про припинення домовленостей щодо «зернової угоди». 19 липня міністерство оборони рф оголосило, що починаючи з 20 липня всі судна, які йтимуть Чорним морем до українських портів, вважатимуться перевізниками вантажів військового призначення. У відповідь 20 липня Міністерство оборони України заявило, що усі судна, які будуть рухатись до російських портів у Чорному морі, а також у порти на окупованих територіях, з 21 липня так само будуть вважатися такими що перевозять військові вантажі. У серпні Україна відкрила у Чорному морі коридори для проходу цивільних торговельних суден.

У другій половині липня росіяни почали масовані удари по портовій інфраструктурі, зокрема по зернових терміналах чорноморських портів Одеса та Чорноморськ, а також на річці Дунай. У третій декаді липня на підходах до портів України у північно-західній частині Чорного моря, противник встановив додаткові морські міни.  

В Україні теж не сиділи склавши руки. В ніч проти 17 липня після двох вибухів частково обвалилася одна секція автомобільної частини мосту через Керченську протоку. Рух автомобільного транспорту був повністю зупинений. Залізнична колія ушкоджень не зазнала. Спрацювали два надводні безпілотники.  

Українські військові отримали амбіційну задачу – власними силами забезпечити безпеку «зернового коридору». Знову ж таки в хід пішли асиметричні рішення. В ніч на 25 липня ВМС України здійснили атаку двома морськими безекіпажними дронами російського корвета «Сєргєй Котов», який патрулював акваторію Чорного моря на маршруті руху суден до українських портів. Внаслідок атаки ворожий корабель припинив виконання завдання та повернувся на базу.

У ніч проти 4 серпня російську військово-морську базу в Новоросійську атакували надводні дрони. Унаслідок атаки було пошкоджено великий десантний корабель «Олєнєгорскій горняк». Факт ураження корабля на такій віддаленості від українського узбережжя був серйозним «дзвіночком» для росіян. Удари по місцях базування Чорноморського флоту продовжувались. Найбільш результативним став дроново-ракетний удар у ніч проти 13 вересня по «Севастопольському морському заводу імені Орджонікідзе». В результаті було пошкоджено дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону» та великий десантний корабель «Мінськ».

14 вересня під удар морських безпілотників потрапив малий ракетний корабель «Самум», який отримав пошкодження, 4 листопада внаслідок ракетного удару по заводу «Затока» було пошкоджено малий ракетний корабель «Аскольд». А 10 листопада українськими морськими дронами на півночі Криму були уражені два десантних катери – «Акула» та «Серна».

Читайте також: «Ростов на дні»: що показав ракетний удар по Севастополю

Нарешті у ніч проти 26 грудня після удару літаками тактичної авіації Збройних сил України по порту тимчасово окупованої Феодосії у Криму було знищено великий десантний корабель проєкту 775 “Новочеркаськ”. Внаслідок вторинної детонації вантажу, що знаходився на борту ВДК, уламки корабля розлетілися по всьому місту – відтак судно не підлягає ремонту.

Потужний вибух, який знищив “Новочеркаськ”, очевидно потопив ще один корабель, який був пришвартований поблизу — навчально-тренувальне судно “УТС-150”.

Зважаючи на ситуацію, яка склалася, росіяни вирішили передислокувати більшість кораблів до інших баз на території РФ – зокрема у Новоросійськ. Станом на 18 грудня на основі аналізу супутникових знімків західні експерти зробили висновок, що тут знаходяться всі чотири підводні човни, два патрульних кораблі типу «Васілій Биков», два фрегати типу «Адмірал Григорович», чотири малих ракетних корабля, чотири великих десантних корабля та три тральники.

Читайте також: Росіяни ховають свої кораблі у Новоросійську — Андрій Риженко

Таким чином, Україна самостійно забезпечила функціонування хоча й в обмеженому вигляді морського шляху для експорту збіжжя. За офіційними даними з 1 липня до 15 грудня 2023 року, наша країна експортувала 15,289 млн тонн зернових та зернобобових культур, з яких 7 млн тонн було доправлено морським шляхом. Аналогічні цифри попереднього року  дорівнювали 19,959 млн. Таким чином варто зазначити, що попри відсутність повноцінного флоту та доволі обмежені ударні можливості, у 2023 році Україна спромоглася переломити ситуацію на Чорному морі на свою користь.

Михайло Жирохов