В жовтні, попри російські погрози, запрацювали всі ключові українські порти, через які йде зерновий експорт. Причому транспортується не лише зерно, а й продукція металургії. Про те, як працює новий зерновий коридор, розповідає “Флот 2017”.
Читайте також: У Туреччині заявили про ймовірне відновлення зернового коридору: що відомо
До початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року Україна експортувала понад 15% від світового продовольства кукурудзи та близько 10% зернових. І більшість постачань йшло через морські порти на Азовському та Чорному морях. Звісно, в умовах війни росіяни перш за все почали блокувати морське судноплавство. Наприклад, азовські порти взагалі були захоплені навесні 2022 року. Це суттєво вплинуло на світовий продовольчий ринок, відсутність експорту зерна з України також спричинила ріст продовольчих цін у світі. А за цінами на зерно почали зростати ціни на м’ясо та інші продовольчі товари.
Тому в липні 2022 року при посередництві Туреччини у Стамбулі були підписані домовленості за участі України, Росії, Туреччини та ООН про організацію Чорноморського морського коридору саме для експорту зерна. Вже 1 серпня перше судно з українським продовольством вирушило з Одеського порту. Під прапором Сьєрра-Леоне воно здійснило рейс до порту Триполі у Лівані.
Рік ця так звана «зернова угода», по суті домовленості в форматі ООН – Україна й ООН – РФ, доволі успішно функціонувала. Тільки у серпні-вересні 2022 року з портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» був відправлений 241 корабель. Проте 17 липня 2023 року Росія не продовжила термін дії угоди та офіційно заявила, що не може гарантувати безпеку комерційним судам, які йдуть в або з українських портів. Фактично, це означало блокування всього українського зернового експорту.
Але дуже скоро українські військові заявили, що зможуть забезпечити безпеку для вантажних судів і вже 3 жовтня 2023 року усі три чорноморські порти України відновили приймання суден для експорту зерна, всупереч погрозам Росії обстрілювати судна, що прямують до українських портів. Перші 10 кораблів уже скористалися коридором, який Україна почала вибудовувати після відмови Росії відновити зернову угоду. Також іноземні ЗМІ повідомляли, що міжнародні страхові компанії почали відновлювати покриття страхових ризиків.
В який же спосіб ВМСУ, фактично не маючи можливостей протистояти Чорноморському флоту напряму, змогли це зробити?
По-перше, потрібно розібратись, яким чином росіяни можуть перешкоджати судноплавству. І тут реальних варіантів не так багато (ми не беремо до уваги знищення цивільних суден) – це патрулювання у відкритому морі з перехопленням та фізичним захопленням або мінування міжнародних та українських територіальних вод. Проте для активних дій у росіян немає необхідної кількості кораблів. Цьому посприяли наші Збройні сили – за час війни були потоплені як мінімум три судна: 14 квітня 2022 року – ракетний крейсер «Москва», 24 березня 2022 року — великий десантний корабель «Саратов», 17 червня 2022 року — рятувальне буксирне судно «Василь Бех».
Крім того, декілька суден було пошкоджено аж до неможливості ремонту. Перш за все це дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону» та великий десантний корабель «Мінськ», які були уражені ракетами Storm Shadow в сухому доку у Севастополі (тимчасово окупований Крим) 13 вересня 2023 року. Крім того, декілька суден пошкоджені ударами українських безекіпажних дронів – наприклад, 4 серпня 2023 року великий десантний корабель «Оленегорский горняк» був уражений надводними безпілотниками в акваторії Новоросійська.
Внаслідок атак як з повітря, так і з моря росіяни змушені почати передислокувати свої кораблі на основну базу «Новоросійськ» й навіть на окуповану територію Грузії (на початку жовтня з’явились відомості про плани розширення військово-морської бази в Очамчирі, Абхазія). Таке перебазування суттєво зменшує операційні можливості Чорноморського флоту по контролю за північно-західним регіоном Чорного моря, хоча ніяк не завадить завдавати ударів по території України крилатими ракетами «Калібр».
А ось варіант мінування на жаль досі зостається актуальним. Так, 5 жовтня торговельний корабель під прапором Туреччини натрапив на морську міну біля берегів Румунії в гирлі Дунаю в Чорному морі. Корабель зазнав незначних ушкоджень, проте члени екіпажу не постраждали.
ВМСУ не можуть перешкодити такій загрозі. Нагадаємо, що у складі українського військово-морського флоту немає тральників або «мисливців за мінами». Перед початком широкомасштабного вторгнення Велика Британія передала Україні два виведених зі складу британського флоту мінних тральника Ramsey та Blyth. Вони отримали назви «Черкаси» та «Чернігів», замість втрачених у 2014 році морських тральників радянського проєкту 266М. Однак до лютого 2022 року вони не встигли прибути й нині знаходяться в Шотландії, де екіпажі проходять навчання та опановують їх експлуатацію.
На допомогу прийшли західні союзники. З 11 до 15 вересня в зоні відповідальності румунських ВМС у Чорному морі та дельті Дунаю пройшли багатонаціональні навчання «Sea Breeze 23.3». Важливою складовою стали протимінні тренування, в яких взяли участь окрім України, представники шести країн-партнерів, а саме: США, Румунії, Болгарії, Туреччини, Франції та Великої Британії. Метою тренувань була підготовка протимінних сил та засобів ВМС країн-партнерів, планування й проведення протимінних дій за стандартами НАТО, набуття відповідного рівня взаємосумісності з виконання завдань за призначенням у міжнародному середовищі.
12 жовтня під час чергового засідання міністрів оборони країн-союзників «Рамштайн» відбулася зустріч міністра національної оборони Туреччини Яшара Гюлера з міністром оборони Болгарії Тодором Тагарьовим і заступником міністра оборони Румунії Симоною Кожокару. На ній було ухвалено рішення про створення «тристоронньої ініціативи» для спільної роботи над боротьбою з морськими мінами в Чорному морі. І вже з 16 жовтня в море вийшла мінно-тральна група ВМС Болгарії та Румунії. Причому судячи з сайтів спостереження за ситуацією на морі ці дії не обмежуються територіальними водами (12-мильна зона) Болгарії, а розповсюджується на прилеглу зону, де як раз проходять маршрути балкерів нового українського зернового коридору.
Читайте також: Зеленський анонсував новий зерновий коридор для експорту зерна
Крім того, західна преса пише, що британська авіація здійснює патрулювання над Чорним морем, щоб стримати Росію від завдання ударів по цивільних суднах. Цікаво, що після втрати американського дрона-розвідника в результаті недружних дій російської авіації, всі британські розвідники обов’язково супроводжуються винищувачами, які дислокуються на румунських базах.
Михайло Жирохов